Бабин Яр

29-30  вересня в нашій країні відбудуться заходи  у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Ба́бин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.

Бабин Яр став всесвітньо відомим через масові розстріли, переважно євреїв, у 1941—1943 роках, здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення  --  євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також  украънців, росіян (партійних та радянських активістів, підпільників)  

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

За статистичними даними, наведеними О. Бойком, жертвами масових розстрілів у Києві в 1941-1943 рр. стали 195 тис. осіб.

Зараз на місці Бабиного Яру розбито парк. У Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників загиблим.

Трагедія Бабиного Яру назавжди залишиться в нашій пам'яті...

Лівобережна Україна в другій половині XVII ст..

У другій половині XVIIст. територія Гетьманщини неодноразово змінювалася, але незмінним залишався полково-сотенний устрій.

По смерті Б. Хмельницького в Гетьманщині після обрання 

І.Виговського утвердилась республіканська форма правління, яка вже незабаром стала республікансько-олігархічною.

Змінилась також і форма державного устрою.

У першій половині 60-х рр. XVII ст. з єдиної держави Гетьманщина перетворюється на нестійке об’єднання (конфедерацію), що складається з Правобережної Гетьманщини, Лівобережної Гетьманщини і Запорожжя. 

У першій половині 70-х рр. XVII ст. козацький устрій на Правобережжі було ліквідовано, а Запорожжя фактично вийшло з підпорядкування гетьмана. 

Таким чином, започаткований Б. Хмельницьким устрій зберігся лише на Лівобережній Гетьманщині, а також частково поширився на новоосвоєні землі Слобідської України.

На Лівобережжі існувало 10 полків, які, у свою чергу, поділялися на сотні.

Гетьман І.Самойлович. Лівобережна Україна в другій половині XVII ст..

Невдовзі після підписання Глухівських статей лівобережний гетьман Д. Многогрішний почав проводити курс на відновлення прав козацької України часів 

Б.Хмельницького й припинив узгоджувати свою політику з Москвою. Він відновив зв’ язки з

П. Дорошенком і почав надавати йому військову допомогу, позбавив посад багатьох промосковськи налаштованих старшин. 

У 1672 р. саме ці старшини сфабрикували справу про «зраду» гетьмана, змовившись із московськими стрільцями, заарештували Д. Многогрішного та

його соратників і відправили до Москви. Після катувань Д. Многогрішного присудили до страти, яку в останню хвилину замінили на заслання до Сибіру.

Новим гетьманом Лівобережжя було обрано лояльно налаштованого

до Москви Івана Самойловича (1672— 1687 рр.).

Україна в 60-х – поч.70-х рр.. XVII ст.. ( ч.ІІ )

Після зречення П. Дорошенком гетьманства , турецький уряд вирішив

використати Юрія Хмельницького як маріонеткового правителя на Правобережжі.

Дещо раніше він у бою був узятий у полон татарами, вивезений у Крим, а звідти - у Стамбул, де став ченцем одного з монастирів.

1677 р. - султан проголошує гетьманом і дає титул «російського князя»

Юрію Хмельницькому (1677 - 1681 рр.)( стає гетьманов 3 раз ).

Навесні 1677 р. Юрій Хмельницький із загонами турецького війська вирушив на Україну. Зупинившись у Немирові, він почав розсилати універсали з вимогою визнати його владу. Такі дії Хмельниченка перешкоджали намірам Самойловича об'єднати обидва береги Дніпра під своєю булавою.

Україна в 60-х – поч.70-х рр.. XVII ст.. ( ч.І )

Становище, що склалося після укладення Андрусівського перемир’я, вимагало від українства згуртованості у відстоюванні власних інтересів. Для проведення такої лінії потрібна була сильна особистість. Такою особистістю став гетьман П. Дорошенко.

Після втечі П. Тетері в Польщу розпочалася боротьба претендентів на гетьманську булаву, поглиблюючи розкол суспільства, сприяючи

розгортанню громадянської війни. 

Спочатку гетьманом проголосив себе медведівський сотник Степан Опара, потім - брацлавський полковник Василь Дрозденко. Однак переможцем вийшов П. Дорошенко.

Старшинська рада, яка зібралася в Чигирині перед святом Покрови 10 жовтня 1665 р. обрала гетьманом Петра Дорошенка (1665-1676).

Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р.

Незадоволена політикою 
І. Виговського козацька старшина на чолі з І.Богуном об’єдналася навколо Ю. Хмельницького й висунула його на гетьманство.

28 вересня 1659 р. на Генеральній військовій раді в Білій Церкві старшини антипольського напрямку домоглися обрання гетьманом Юрія Хмельницького.

Завдання :
Опрацювати § 22 п. 3 -- 4  , виписати і вивчити :
-- Ю.Хмельницький ( роки гетьманування, коли, з ким, який договір 
   ( договори ) підписав, яку політику проводив )
-- Переяславські статті
    ( дата, сторони, який гетьман підписав, зміст, наслідки )
-- Чуднівська кампанія ( що це, коли, під час чого відбулась, наслідки )
-- Слободищенський трактат
    ( дата, сторони, який гетьман підписав, зміст, наслідки, інша назва
      договора )
-- Яким Сомко ( хто це і чим відомий )
-- Павло́ Тете́ря ( роки гетьманування, вказувати де був гетьманом , яку
    політику  проводив)
--  Чорна Рада ( поняття, дата, хто обраний гетьманом Лівобережжя )
--  І.Брюховецький ( роки гетьманування, де був гетьманом, коли, з ким,
    який договір ( договори )  підписав, яку політику проводив )
-- Батуринські статті
   ( дата, сторони, який гетьман підписав, зміст, наслідки )
-- Московські статті
   ( дата, сторони, який гетьман підписав, зміст, наслідки )
-- Андрусівській договір
   ( дата, сторони, причини, зміст, наслідки )
-- усно на питання після § 22

Руїна. Видатні гетьмани України. ( Тема 3, 5 клас )

27 липня 1657 року помер Богдан Хмельницький.

В Україні настають скрутні часи, які увійшли в історію під назвою Руїни. Під час Руїни розпочалась боротьба за владу між козаками, яка призвела до братовбивчої війни. Частина козаків стала на бік Польщі, інша  тримала союз з Росією. Ця боротьба поділила Україну на Лівобережну та Правобережну Гетьманщину.

Віленське перемир’я. Гетьман І.Виговський, його зовнішня та внутрішня політика.

Завдання :
Опрацювати § 21 п. 2, § 22 п. 1 – 2  , виписати і вивчити :
-- Віленське перемир'я ( поняття, причини, дата, зміст, наслідки )
-- хто став гетьманом після смерті Б.Хмельницького
-- хто згодом прийшов до влади ?
-- Руїна ( поняття, час, передумови, причини, наслідки )
-- ім’я – І.Виговський
-- напрями внутрішньої та зовнішньої політики
-- повстання Пушкаря та Барабаша ( дата, причини, підсумки, наслідки )
-- Гадяцький договір ( дата, причини, сторони, зміст, наслідки )
-- московсько-українська війна ( дата, причини, вирішальна битва, 
    наслідки )
-- усно на питання після § 22 стосовно п. 1 – 2



Похід шведського короля на Польщу збігся в часі з воєнною операцією українсько-московських військ на території Білорусії. Польща опинилася в умовах війни на два фронти.

У травні 1656 р. Росія оголосила війну Швеції, а з Польщею пішла на примирення й укладення 

24 жовтня 1656 р. між двома країнами перемир’я у місті Вільно.

Національно-визвольна війна 1648 – 1657 рр. (Тема 3, 5 клас )

На середину ХVІІ ст. більшість українського населення складали селяни. Селяни залежали від панів – поляків. Вони мусили працювати власноручно і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати пану різні оброки – віддавати певну кількість хліба, курей, гусей курчат та інші продукти. 

Крім того, утиски церковного життя, судочинства, освіти, мови відчувало все українське населення. 

Польська влада використовувала козаків для захисту земель від нападу татар і турок, під час війн, які вона вела. Загартоване в битвах козацтво жадало для себе нових прав та привілей . Проте очікуваних привілеїв козаки чекали марно.

Все це не могло не зумовити обурення й протестів.

Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях.

Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1657 рр.

Завдання:

-- опрацювати параграф 20 п. 4, § 21 п. 1 -- 3   і матеріал блога

-- виписати і вивчити :

  -- дати -- Земського собору, Переяславської Ради, підписання "Березневих 

                 статей"

   -- хто з полковників відмовився присягати царю

   -- "Березневі статті" (дата, зміст оцінка,значення, наслідки)

   -- продовжити заповнювати таблицю -- виписати дати основних 

       подій 1654 -- 1657 рр.

 -- зміни в житті українського суспільства в результаті національно
     визвольної війни   під проводом Б.Хмельницького

До самостійної та контрольної роботи :

   -- вивчити записи до параграфів 16--21, перевірити, чи всі завдання 

      виконано

   -- вивчити дати, поняття, імена діячив

  -- особливу увагу приділити всім договорам, укладеним під час                        національно-визвільної війни ( дата, сторони, причини, зміст, значення,
     наслідки )

   -- вміти давати оцінку "Березневим статтям"; 

     доводити , що у 1649 р. на визволених українських землях була створена       держава  

Розпочавши війну з Річчю Посполитою, Б. Хмельницький розумів необхідність підтримання добрих відносин із Московською державою. По-перше, виступ московської армії союзницею поляків у їх боротьбі з українцями для останніх мав би катастрофічні наслідки.

По-друге, у тогочасному світі визначальне значення мала

приналежність до однієї релігії. Українці вважали себе приналежними, разом із московитами, до одного православного народу, очікували від братів по вірі допомоги у війні проти влади католицької Польщі.

Унаслідок цього в українському суспільстві в роки Національно-визвольної війни поширювалися промосковські настрої.

Доба героїчних походів ( Тема 3, 5 клас )

Завдання :

-- прочитати параграф 14 і матеріал блога

-- виписати і вивчити :

   -- доба героїчних походів ( поняття, час )

   -- причини походів козаків

   -- видатні походи козаків:(записати дату і напрям )

   -- значення Доби героїчних походів 

   -- ім'я П.Конаше́вич--Сагайда́чний ( хто , коли жив, чим прославився )

   -- Хотинська війна (поняття, дата, значення) 

З кінця ХІІІ ст. Кримський пів-в почали заселяти монголи. Тут згодом виникло Кримське ханство, яке підпорядковувалось Туреччині. Турецько-татарська знать багатіла й збільшувала  свої володіння за рахунок завойовницьких походів. 

Особливий інтерес вона мала до українських земель. Багаті міста, родючи лани приваблювали завойовників. 

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. українські землі постійно зазнавали грабіжницьких набігів з півдня. Річ Посполита була неспроможна захистити свої південні кордони, оскільки вела безупинні війни з Волощиною, Московією, Швецією. Тому український народ і, зокрема, козацтво мусили захищатися самі.

Турецько-татарські набіги призвели до спустошення українських земель і зменшення населення.

Гетьманська держава в системі міжнародних відносин

Завдання:

-- опрацювати параграф 20 п. 1 - 3 і матеріал блога

-- виписати і вивчити :

   -- ставлення європейських  держав до Гетьманщини

   -- головне завдання міжнародної політики Гетьманщини

   -- який орган влади виконував дипломатичні функції Гетьманщини 

       та конкретизувати їх

   -- з якими державами Гетьманщина підтримувала  міжнародні зв’язки 

   -- напрями зовнішньої політики Гетьманщини та їх реалізація

   -- причини змінення Московської держави своєї позиції щодо України

Події Національно-визвольної війни набули широкого міжнародного розголосу.

Особливо світ сколихнув факт утворення Української гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково. Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями.

Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контрреформаційні рухи. У зв’язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний.

Битви 1652-1653 рр. Молдавські походи Б. Хмельницького

Завдання:
-- опрацювати параграф 19 п. 3-6 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :
   -- продовжити заповнювати таблицю
   -- місце Батозької битви в розгортанні національно-визвольної боротьби 
       з якою битвою її порівнювали і чому
   -- Молдавські походи (дати, коли почались, скільки було, мета, підсумки, 
       наслідки ) -- про перший похід у статі --"Розгортання 
       національно- визвольной війни у 1649 -- 1651 рр. "
   -- Кам'янецький договір ( дата, сторони, зміст, наслідки )
   -- становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. 

Б.Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерковського договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.

До боротьби готувалася й Польща. Коронний польський гетьман

М. Калиновський, зібравши 35-тисячне військо, розташувався біля гори Батіг на Брацлавщині.

Виникнення козацтва. ( Тема 3, 5 клас )

Завдання :

-- опрацювати параграф 13 і матеріал блога

-- виписати і вивчити :

    -- поняття – Дике поле,козак, Січ,Козацька рада,Кіш, 

                       курінь,клейноди, гетьман, старшина  

    -- причини виникнення козацтва 

    -- ім’я – Дмитро Вишневецький

    -- дати – кінець XV ст., 1556 р., 1563 р.

    -- питання, які вирішувала Козацька рада

    -- скільки разів на рік і коли збиралась Козацька рада

-- роздивитися карти та малюнки

-- підготуватись до опитування

Заселення Дикого Поля і виникнення Запорізької Січі. 

У ХІV -ХVI  століттях на півдні України знаходився малозаселений район, який дістав назву Дике Поле. Він став своєрідною межею між українськими землями й Кримським ханством, яке розташовувалося на території Кримського півострова. У Криму жили татари.

З теренів їхньої держави - Кримського ханства - на українські землі щороку, а то і кілька разів на рік, відбувалися набіги, які стали частішими  відтоді, відколи Кримське ханство потрапило в залежність до Туреччини (Османської імперії) чи не наймогутнішої тогочасної держави. Сталося це року 1478.

Утворення української козацької держави — Гетьманщини.

Завдання :
-- опрацювати параграф 18 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :
   -- назви української козацької держави 
   -- символи держави
   -- ознаки держави і вміти їх конкретизувати
   -- політичний устрій Гетьманщини
   -- засади на яких сформувалась Українська держава
   -- адміністративно-територіальний устрій держави
   -- судочинство Гетьманщини
   -- соціальна структура Гетьманщини
 -- основні напрямки економічної та соціальної політики Гетьманського уряду
   - напрями зовнішньої політики

На звільненій із-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава.

Її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою, або Гетьманською державою. 

Зародком новоствореної держави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.

Розгортання національно-визвольної війни у 1649 – 1651 рр.

Завдання до теми :

Опрацювати § 19 п. 1 -2 , виписати і вивчити :
-- повторити битви та Зборівський договір  1649 р.
-- записати події 1650 – 1651 рр.
-- Білоцерківський договір  ( коли, чому, зміст, наслідки )
-- вміти порівнювати Зборівський і Білоцерковський договори
-- повторити  матеріал § 16 – 18, 19 п.1 – 2 , бути готовими до сам. роботи



Навесні 1649 р. польські війська, порушивши умови перемир'я, розпочали воєнні дії. 

Польські війська для виступу проти козаків збиралися під Старокостянтиновом. Звістка про те, що туди ось-ось має підійти військо Хмельницького, виявилася несподіванкою для польського командування. Поляки вирішили відступати. 

Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Частина загонів зайняла Збаразький замок, а решта неподалік почала зводити табір. Та закінчити його не встигли, бо 30 червня підійшла українська і татарська кіннота. Спалахнув бій. Збараж і польський табір під його стінами було взято в щільну облогу. 

Національно-визвольна війна. Битви 1648 р.

Момент для початку війни було вибрано дуже вдало: протягом першої половини XVII ст. Річ Посполита була виснажена війнами з Московією, Швецією, а також Тридцятирічною війною. Вже наприкінці січня 1648 р. в Україні починається антипольське повстання.Поляки недооцінили небезпеку повстання.

Завдання до теми :

Опрацювати § 17, виписати і вивчити :
-- почати складати таблицю :
    1 колонка – дата
    2 колонка – подія
    3 колонка – підсумок, значення події
-- знати дати, підсумки всіх основних битв 1648 – 1649 р. 
-- причини та умови перемір’я восени 1648 р.
 -- коли Б.Хмельницький в’їхав до Києва , програма розбудови 
    Української держави
-- ім’я – М.Кривонос
-- Зборівський договір ( коли, чому, зміст, наслідки )
-- усно на питання після § 17
 Матеріал , який стосується 1649 р. , знаходиться у наступній статті.  

Причини, характер національно-визвольної війни 1648 - 1657 рр.

Наприкінці ХVІ — на початку ХVІІ ст. в Україні прокотилася хвиля козацько-селянських повстань, що були викликані посиленням польського гніту на українських землях. Кожне подальше повстання козаків відзначалося більш високим рівнем організованості, охоплювало дедалі більшу територію, кількість повстанців також зростала. 

Завдання до теми :
Опрацювати §  16, виписати і вивчити :
-- національно визвільнв війна – поняття. дата, передумови, причини
-- привід до національно-визвільній війні
-- мета, характер , рушійні сили н-в  в-ни
-- ім’я – Б.Хмельницький
-- прізвища сподвижників Б.Хмельницького
-- періоди н-в війни
-- заходи Б.Хмельницького щодо підготовки н-в війни :

-- усно на питання після § 16

Український народ усвідомлював, хто виступає його ворогом.

І в середині ХVІІ ст. національно-визвольна боротьба, боротьба за звільнення з-під влади Речі Посполитої розгортається з новою силою.

Національно-визвольна війна розпочалася у 1648 р. То був пам’ятний для європейської історії рік. Адже саме тоді закінчилася Тридцятилітня війна та було укладено Вестфальський мир.