П.Орлик. Конституція П.Орлика.

             

Після Полтавської битви 1709 р. багато козаків і старшин змушені були

рятуватися від політичних переслідувань. Вони шукали притулку за кордоном, тобто ставали політичними емігрантами. У Бендерах зосередилося кілька тисяч козаків, в основному запорожців Костя Гордієнко. Було там і кілька десятків старшини: Пилип Орлик, Ілля Ломиковський, Клим Довгополий, Григорий Герцик, Федір Мирович, Данило Горленко та інші.

                      

Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

У 1700 р. Російська держава, уклавши союз із Польщею і Данією, оголосила війну Швеції, прагнучи здобути вихід до Балтійського моря. 

Розпочалася тривала й виснажлива Північна війна (1700—1721). 

Північна війна — це війна антишведського союзу (Річ Посполита, Саксонія, Данія, Росія) проти Швеції.

Із 1700 р. Росія вела Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Незважаючи на те, що ця війна ніяким чином не перетиналася з інтересами України, козацькі полки від самого початку постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на території Московії, Прибалтики, Речі Посполитої, відстоюючи інтереси царя. 

Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні."Паліївщина".

За часів Руїни територія Правобережної Україні була поділена між Річчю Посполитою та Османською імперією.

За Вічним миром 1686 р. з Московським царством Річ Посполита підтвердила право власності на Північну Київщину, Галичину і Волинь.

Ця територія була поділена на чотири воєводства - Київське, Волинське, Брацлавське й Подільське. 

За Бахчисарайським мирним договором 1681 р. з Московським царством 

Османська імперія отримала Південну Київщину, Брацлавщину і Поділля (до 1685 р. тут гетьманував Ю. Хмельницький).

Внаслідок запеклої боротьби різних держав за Правобережжя ці воєводства були спустошені й майже обезлюднені.

Правобережний гетьманат був ліквідований з падінням гетьманата П.Дорошенка в 1676 р. 

Але козацтво там не зникло. Очолив його подільський полковник Остап Гоголь.  

Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.

Улітку 1687 р. на річці Коломак (притока Ворскли), де отаборилося після невдалого Кримського походу московсько-українське військо, за наказом 

В.Голіцина, відбулися вибори нового гетьмана. Гетьманська булава дісталася генеральному осавулу Івану Мазепі (1687— 1708 рр.). На той час йому виповнилося 50 років, він мав значний політичний та військовий досвід, оскільки був генеральним осавулом за двох гетьманів, а ще раніше служив при королівському дворі, побував у багатьох країнах.

Запорозька Січ у друг. полов. XVII ст..

До 1648р. Запорожжя було центром організації козацтва, головним захисником православного люду й шляхтичів, які висловлювали свій протест проти покатоличення, спольщення, посилення соціального гноблення.

Розташування Січі неоднаразово змінювалося.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст.

На схід від України-Гетьманщини протягом XVII ст. український народ освоїв нові землі Слобідської  України.

У другій половині XVII ст. Слобідською Україною називалася територія сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганської областей, а також прилягаючих до них земель Бєлгородської, Курської і Воронезької областей.

Бабин Яр

29-30  вересня в нашій країні відбудуться заходи  у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

Ба́бин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від Кирилівської вулиці в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.

Бабин Яр став всесвітньо відомим через масові розстріли, переважно євреїв, у 1941—1943 роках, здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення  --  євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також  украънців, росіян (партійних та радянських активістів, підпільників)  

Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

За статистичними даними, наведеними О. Бойком, жертвами масових розстрілів у Києві в 1941-1943 рр. стали 195 тис. осіб.

Зараз на місці Бабиного Яру розбито парк. У Бабиному Яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників загиблим.

Трагедія Бабиного Яру назавжди залишиться в нашій пам'яті...