Виникнення козацтва. ( Тема 3, 5 клас )

Завдання :

-- опрацювати параграф 13 і матеріал блога

-- виписати і вивчити :

    -- поняття – Дике поле,козак, Січ,Козацька рада,Кіш, 

                       курінь,клейноди, гетьман, старшина  

    -- причини виникнення козацтва 

    -- ім’я – Дмитро Вишневецький

    -- дати – кінець XV ст., 1556 р., 1563 р.

    -- питання, які вирішувала Козацька рада

    -- скільки разів на рік і коли збиралась Козацька рада

-- роздивитися карти та малюнки

-- підготуватись до опитування

Заселення Дикого Поля і виникнення Запорізької Січі. 

У ХІV -ХVI  століттях на півдні України знаходився малозаселений район, який дістав назву Дике Поле. Він став своєрідною межею між українськими землями й Кримським ханством, яке розташовувалося на території Кримського півострова. У Криму жили татари.

З теренів їхньої держави - Кримського ханства - на українські землі щороку, а то і кілька разів на рік, відбувалися набіги, які стали частішими  відтоді, відколи Кримське ханство потрапило в залежність до Туреччини (Османської імперії) чи не наймогутнішої тогочасної держави. Сталося це року 1478.



Дике поле –  це необжиті землі на півдні України

Дике поле --  великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Природні умови Дикого Поля були надзвичайно сприятливі для господарської діяльності людини.





Дике Поле заселяли уходники, які приходили з Полісся, Волині, Наддніпрянщини. Вони ловили рибу, полювали на звірів і птахів, збирали мед, випасали худобу. Частина з них залишалася на цих землях, а частина поверталася додому, щоб вигідно продати сушену та солену рибу, боброве, лисяче і вовче хутро,мед. 
Згодом до уходників  приєдналися втікачі із сіл та міст, що потерпали від знущання польської знаті.  

Українці, які оселялися на порубіжжі зі степом, мусили бути воїнами, захисниками окраїнних земель. Їх називали козаками.

Слово «козак» зустрічається у різних мовах і зазвичай означає «вільна, озброєна людина». Крім військової справи, козаки займалися мисливством, рибальством, хліборобством, вправно їздили верхи та долали водні перепони на човнах — «чайках».

З козаками пов’язана нова  доба в історії нашої Батьківщини.

Козак – це вільна людини, головним заняттям якої була воєнна справа.

Українське козацтво  почало формуватися з кінця XV — початку XVIст. Перша згадка про українських козаків датована кінцем XV ст.



Причини виникнення козацтва:

-- захоплення українських земель поляками та посилення  гноблення 

   українців

-- нестача власної землі у селян і як наслідок — переселення селян 

   на Дике поле, де були родючі землі

-- національні утиски (політика полонізації, нав’язування польської 

   мови, звичаїв,католицької релігії законів тощо )

-- необхідність захисту південних  кордонів від набігів татар з 

    Кримського ханства

Козаки вели військовий спосіб життя, здобували собі засоби до існування за допомогою війни і підсобних промислів (полювання, рибальства, пізніше торгівлі та землеробства). Ці люди брали участь у військових походах,були хоробрими, талановитими, кмітливими воїнами. Вони не тільки захищали південні кордони українських земель від кримських татар та турок, а також служили у військах різних держав, зокрема Речі Посполитої.

Козаком могла стати будь-яка людина. Для того , щоб стати козаком, треба було відповідати таким умовам :

-- бути вільною і незалежною                 людиною

-- розмовляти українською мовою

-- сповідувати православну віру

-- пройти військове навчання.

Життя в степу було сповнено чисельних небезпек. Захищаючись, козаки будували земляні укріплення та укріплення з січених дерев’яних колод – січі. Звідси і пішла назва Січ. Оскільки самі фортеці  будувалися за Дніпровими порогами, то місцевість почали називати Запоріжжя. Спочатку існували невеликі окремі Січі, а згодом утворилась одна головна – Запорозька Січ. 

Вона виникла у 1556 році на острові Мала Хортиця.

Січ — табір козаків, обгороджений укріпленнями з рублених або січених колод.

Фортеця мала великі башти з бійницями для гармат, житло козаків, яке розташовувалося по кругу. В центрі фортеціі знаходився православний храм та площа, на якій відбувались збори козаків.







Спорудження першої Запорозької Січі у 1556 р. на острові Мала Хортиця пов’язують  з  ім’ям українського князя Дмитра Вишневецького.

Дмитро Вишневецький ( Байда ) (1516—1563) — нащадок великого литовського князя Ольґерда, один із перших відомих в історії ватажків українського козацтва. Народився в місті Вишневці на Волині.

Перший козацький гетьман. Заснував у 1556 р. першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця. Очолював вдалі походи козаків проти татар та турок. У 1563 році Дмитро Вишневецький під час походу у Молдавію був поранений і попав у полон до турок. Турецький султан обіцяв зберегти Байді життя й одружити його з дочкою, якщо він прийме мусульманську віру та служитиме туркам.

Вишневецький вважав за краще прийняти смерть аніж іслам.

Султан наказав повісити його на гак, вмурований на стіну палацу. За легендою Вишневецький вісив там три дні і весь цей час насміхався над султаном, лаяв його оточення і ганьбив його віру. Зрештою, розлютовані такою поведінкою турки. розтріляли Вишневецького з луків. 
1563 р. -- смерть Вишневецького.


Народ прозвав улюбленого, хороброго, мужнього козацького ватажка Байдою і склав про нього пісні та балади.

Управління козаків.

Вищим органом влади на Січі була загальна Козацька рада .

Козацька Рада (Військова рада ) -- загальні козацькі збори, орган козацького управління, вищий орган влади на Січі, на якому вирішувалися всі важливі питання.





Головною справою козаків була військова справа, перш за все, захист кордонів від нападу татар та турок.

Козацьке військо називалось Кошем і налічувало декілька тисяч озброєних воїнів.
Кіш — козацьке військо.

Кіш ( козацьке військо ) складався з козацьких загонів, які називалися куріні. 

Курінь — козацький загін.

Курінем також називалось житло козаків.







Курінь – житло козаків.

Курінів було 38. Кожен з них мав назву відповідно той місцевості, з якої прибула більшість козаків:Полтавський, Київський, тощо.  

Зброя козаків.

Запорізьке військо встановило свої відзнаки, або, як їх ще називали, клейноди. До них належали булава, бунчук, гербова печатка, корогва.

Клейноди — козацькі символи — відзнаки.

Булава - відзнака гетьмана, яку він отримував від війська як символ влади.
Перначі (шестопери) — менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників

Корогва - січовий прапор, символ усього козацького війська.









Та інші символи.

Гетьман — головний, старший, командувач військ на Січі.

Старшина — вибрана група людей, яка керувала усім життям на Січі між козацькими радами.