среда, 25 марта 2015 г.

Північно-Східна Русь у ХІІ — першій половині ХІV ст.. Тема четверта.

Постійні  набіги  кочівників  і князівські міжусобиці виснажували сили Київської Русі. Держава втрачала колишню велич і на середину XII ст. розпалася на самостійні князівства. Центр економічного й політичного життя почав поступово переміщуватися на північний схід, у район Верхньої Волги.



Завдання :
-- прочитати § 26 і матеріал блога ( 2 статті )
-- виписати і вивчити :

-- яке князівство відігравало велику роль серед князівств Північно-
   Східної Русі
-- імена  князів, які вплинули на розвиток Володимиро-Суздальського 
   князівства  -- Юрій Долгорукий , Андрій Боголюбський, 
                        Всеволод ІІІ Велике Гніздо
-- де і коли виникло Московське князівство 
-- коли вперше згадується Москва, з яким князем пов’язують  її 
    виникнення
-- чому Новгород називають  боярською  республікою
-- дати -- 1240 р., 1242 р.
-- ім’я -- Олександр Невський
-- причини об’єднання земель навколо Москви
-- імена --  Іван Калита, Дмитро Іванович ( Донський ), Іван ІІІ
-- дати -- 8 вересня 1380 р., 1480 р.
--що таке Судебник, за якого царя і коли він був прийнятий
-- виписати всі досягнення культури у вигляді таблиці

-- усно на питання після § 26

«Земля за великим лісом» -- Заліська Русь, або Суздальщина, довго залишалася далекою  окраїною  величезної  держави  Рюриковичів  і  мало привертала увагу своїх господарів. Становище змінилося у XIIст.,  коли енергійний і далекоглядний київський князь Володимир Мономах (1113— 1125), відвідавши ці землі, заснував тут і назвав своїм іменем місто - Владимир.


Як розвивалося Володимиро-Суздальське князівство?

Після смерті князя Володимира Суздальська земля відокремилася від Київської Русі.  
Володимиро-Суздальське  князівство  розвивалося  в  боротьбі  за  княжий престол.  
Володимиро-Суздальське  князівство  -  давньоруську  феодальну державу Північно-Східної  Русі -- створювали:

Юрій  Долгорукий  (90-ті  роки  XI  ст. -  1157  р.) - князь суздальський і  Великий  князь  київський, син Володимира МономахаСтав першим самостійним правителем Володимиро-Суздальсько князівства. Розпочав  формування нового  політичного  центру  в Київській  державі  - Ростово-Суздальські землі (з середини  XII  ст. -  Володимиро-Суздальське князівство). Його вважають засновником Москви.




Андрій Боголюбський (1111?-1174 рр.). З 1157 р. - князь володимиро-суздальський. Переніс столицю у Володимир на Клязьмі (1157 р.). Першим серед руських князів став називати себе  «великим князем усієї Русі». Після  спустошення ним Києва (1169р.) могутність  перейшла до окраїнних земель Київської держави - Володимиро-Суздальської, Новгородської та Галицької землі.





Всеволод  III Велике  Гніздо  (1154 - 1212  рр.). З  
1176  р.  -  Великий князь  володимирський. За  його  
правління  Володимиро-Суздальська Русь досягла  
найбільшого  розквіту. Після його смерті князівство розпалося на самостійні уділи -  дрібні князівства,  але згодом  знову посилилося.




у середині XIII ст. -  володимиро-суздальський князь Ярослав домігся,  щоб його  син Олександр  (пізніше  Невський)  посів трон  у Великому Новгороді.

Друга половина XIII  ст.  -   на  території Володимиро- Суздальського князівства  виникло  невелике Московське князівство.



1147 р. – перша літописна згадка про Москву. Місто згадується як місце, де Юрія Довгорукий влаштував бенкет для свого союзники князя Святослава Ольговича.

Володимиро-Суздальське  князівство  1238  р. було  спустошене 
монголами.

Чому великий Новгород називають боярською республікою ?



859 р. – перша літописна згадка про Новгород. У «Повісті временних літ» Новгород згадується як місто ільменських словен, що сплачували данину варягам.

862 р. – запрошення ільменськими словенами варязького князя Рюрика на правління у Новгороді.



1136р.народне повстання в Новгороді. Встановлення Новгородської боярсько-феодальної республіки .
Новгород перетворився на самостійну боярську республіку, як відокремлену феодальну систему.

У разі запрошення нового князя з ним укладали спеціальну угоду – ряд. За тим договором князеві заборонялося втручання у справи міського управління, карати несправедливо новгородців, змінювати посадових осіб і набувати власність у новгородських землях.


Князь остаточно перетворився у посадову особу, яка не мала вищої влади та була підпорядкована вічу — народним зборам, тому історики назвали Великий Новгород  республікою.  






Вищим органом влади у Новгороді було віче. До його складу входило не все чоловіче населення міста, а лише 400 – 500 найзаможніших новгородців — велике боярство і багате купецтво.

   


Учасники  віча  ухвалювали  найважливіші  рішення:
- - вирішували  питання  війни і миру
--  видавали  грамоти на володіння землею  
--  судили  злочинців. 
Питання  для  обговорювання  на вічі  готувала міська рада, яка складалася  з бояр, вона  ж  контролювала  діяльність  князя.  Отже,  не натовп на вічі, а бояри заправляли в Новгородській республіці
Боярство було вищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти.

Що таке золотоординське іго?

Золотоординське  іго  -   підпорядкування  монгольською  феодальною державою Золота  Орда (XIII -XIV  ст.)  руських земель.  

Все населення Русі було обкладено даниною. За її збором наглядали посланці  хана - баскаки.  На  Русі  правили  свої князі,  але  вони  купували в  хана  грамоту  (ярлик), яка давала право  князювати. Монголи використовували  ворожнечу  між руськими князями,  усували  кожного, хто створював  загрозу їхньому пануванню на Русі.

Становище  поневоленої  Ордою Русі  ускладнювалося  тим, що  з півночі  їй загрожували  інші  небезпечні вороги -  шведи й німці.   
Ще  наприкінці  XII ст.  шведи  захопили  частину  узбережжя Фінської затоки і почали готуватися до вторгнення в ослаблені недавнім  монгольським розгромом руські землі.  У  1240 р.  шведська флотилія  під  командуванням ярла (князя)  Біргера увійшла  в гирло Неви.  

15 липня 1240 р. – Невська битва:
Відбулася між шведськими і руськими військами неподалік від впадіння Іжори у Неву поблизу Ладоги. Проти шведів виступив Новгородський князь Олександр Ярославич.


Олександр Ярославович Невський (1221?-1263)- князь новгородський в 1236-1251, великий князь володимирський з 1252. Син князя Ярослава Всеволодовича. Талановитий полководець. Перемогами над шведами (Невська битва 1240) і німецькими лицарями Лівонського ордена (Льодове побоїще 1242) захистив західні кордони Русі. Канонізований Російською православною церквою. 


Загальну славу молодому князю принесла перемога, здобута ним на березі Неви, в гирлі річки Іжори 15 липня 1240 над шведським загоном, пізніше – на Чудському озері над німцями ( 1242 р. )

Битва на Неві між русичами і шведами -- 15 липня 1240 р.

Вартові  попередили новгородців про наближення ворога. Дев’ятнадцятирічний князь Олександр Ярославович  зі своєю дружиною  та новгородським  ополченням  негайно вирушив  назустріч  загарбникам і зненацька напав  на шведський табір і змусив останніх тікати.


Бій тривав із світанку до темряви і закінчився повною поразкою шведів. Блискуча перемога зберегла Русі вихід до Балтійського моря, а юному князю принесла гучну славу і почесне прозвання Невський.

Того  ж  року  Олександр  Невський  посварився  з  новгородськими боярами,  які боялися,  що  популярність  князя  посилить його  владу  в Новгороді, і  залишив місто. За  відсутності  Олександра  відбулися небезпечні  події:  німецькі  рицарі захопили Псков  і  рушили  на Новгород. Перед лицем смертельної загрози новгородці звернулися до князя Олександра з проханням повернутися і очолити опір ворогу.  З притаманною йому рішучістю полководець раптовим ударом вибив німців із Пскова.

Битва на Чудському озері -- 5 квітня 1242 р. -- між русичами і німцями.

Головна  битва  з  німецькими  рицарями відбулася  5  квітня  1242 р. на льоду Чудського озера. Олександр Невський вдало оточив вишикуваних клином  рицарів з обох флангів і ударом засадного (запасного) полку взяв їх у кільце. 
Почалося знамените Льодове побоїще. Розгром німців був повним.



Уцілілих ворогів гнали на тонкий лід, але він не витримував тягаря рицарського обладунку, ламався, і води озера поглинали німецьких загарбників. 



Після  такої нищівної  поразки Німецький  орден  запросив миру  і відмовився від усіх завойованих новгородських і псковських територій.

Перемога Олександра Невського на Чудьському озері перекреслила плани хрестоносців щодо підкорення та колонізації північно-західних руських земель.

Перемоги  Олександра  Невського  зароджували  надію  на  те,що  Русі вдасться звільнитися і від монгольського ярма.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.