пятница, 6 марта 2015 г.

Монголо-татарська навала. Тема четверта

У далеких просторах Центральної Азії жили кочові монгольські племена. За іменем могутнього племені татар сусідні народи називали "татарами" й інші монгольські племена. Так їх стали називати "монголо-татарами". Монгольська знать володіла величезними табунами коней, отарами овець. 





Завдання :
-- опрацювати § 16 і матеріал блога
-- виписати і вивчити :

-- де жили монголо-татари
-- ім’я Чингізхан. Батий
-- характеристика м-т війська
-- коли і які країни завоював Чингізхан
-- поняття – хан, баскаки, ярмо (іго), ярлик
-- битва на р. Калка ( коли, хто приймав участь, хто переміг і чому )
-- хто очолив м-т після смерті Чингізхана
-- коли розпочався похід м-т на руські князівства7 Як він відбувався ?
-- коли і як відбувалось завоювання українських князівств
-- коли і як відбувалась облога Києва
-- причини захоплення князівств Київської Русі  м-т
-- історичне значення боротьби князівств Київської Русі  з м-т
-- що таке Золота Орда
-- форми залежності від Золотої Орди
-- чим відомий чернігівський князь Михайло  Всеволодович 
-- що означає слово «орда»
-- наслідки м-т ярма




Кочове життя зробило монголів вправними вершниками, добрими стрільцями з лука. Кожне їхнє плем'я мало свого князя  — хана. Один із них — Темучин — у 1206 році силою об'єднав численні кочові племена і проголосив себе Чингісханом, шо означає "посланий небом", "великий хан". Багато років він провів у війнах, прагнучи влади над іншими народами. Відзначався особливою вдачею у битвах, жорстокістю до ворогів, щедрістю до прихильників, навальністю в нападах.


Темуджи   ( Чингісхан ) – ( 1155  — 18 серпня 1227) — монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206—1227) Монгольської імперії, найбільшої імперії у всесвітній історії. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного розподілу й формування потужного всемонгольського війська. Запровадив жорстку систему управління, писемне діловодство, єдине законодавство, створив надзвичайно боєздатну та рухливу армію, що засновувалась на жорстокій дисципліні й мала прекрасне озброєння.  Проводив політику численних завоювань як в Азії, так і в Європі. Володіння Чингісхана розкинулися  від берегів Тихого океану до Уральських гір.


Монгольське військо переважало супротивників не лише кількісно, а й військовою організацією. Монгольське військо уявляло собою грізну силу - воно  поділялося на десятки, сотні, тисячи по сімейному та родовому принципу. Якщо з полю боя збігав один воїн, то страчували весь десяток. Відправляючись у похід монголи брали з собой  2-3-х коней, постійно змінюючи їх.


Озброєні вони були довгими списами,  луком зі стрілами, кривою саблею. У Китаї монголи перейняли  тарани та балісти. Вони мали вдосконалені засоби облоги, використовували військові машини  -  тарани - стінобитні пристосування, каменеметальні пристрої — знаряддя для метання каміння, порох. У бою були завзятими і жорстокими, деспотичними, не знали милосердя. 


Про  монгольського воїна  говорили,  що "він володіє безстрашністю лева, хитрістю лисиці, хижістю вовка, бойовим заплом півня". Вбивали навіть людей, які виходили до них з подарунками, не шкодували маленьких дітей. Ударів монгольського війська Чингісхана зазнали: Китай, Корея, Середня Азія, Закавказзя, Північний Кавказ, Приазовські і Причорноморські степи. 
У завойовницьких війнах загинули багаті й квітучі держави Середньої Азії, Закавказзя. В руїнах лежали стародавні міста: Самарканд, Бухара, Ургенч, Отар та інші. 



Хан — вождь монгольського племені, згодом голова держави

Перший похід монголів на Русь 
Звістку про наступ монгольських військ на Русь приніс  половецький хан Котян, який запропонував своєму зятеві галицькому князеві Мстиславові Удатному об'єднати зусилля для боротьби з монголами. На боротьбу з ворогом вирушили руські князі зі своїми дружинами (київський, галицький, чернігівський, волинський, смоленський). 

Перша сутичка передніх монгольських армій з руськими загонами сталася 31 травня 1223 року на річці Качці в приазовськ степах.



Руські князі діяли порізно, більше думали про зведення особистих рахунків, ніж про перемогу над сильним ворогом. Коли галицький князь Мстислав Удатний вирушив на противника, київський князь стримав свої війська, бо ворогував з Мстиславом Удатним. Київський князь розташував укріплений табір на горі і спокійно спостерігав за битвою. Але його теж спіткала доля інших князів. Військо було розгромлено, а сам князь потрапив у полон до монголів і так само був задушений помостом, на якому бенкетували переможці. 

Отже, у бою на річці Калці 31 травня 1223 року об'єднане військо зазнало поразки , це сталось внаслідок феодальних міжусобиць через які князі діяли неузгодженно. Втрати руського війська були жахливими : додому повернувся лише кожен десятий воїн. Шлях на Київ було відкрито , та монголи повернулися назад до Азії .

Причини поразки на річці Калці 
1. Руські князівства були розрізненими. 
2. Існували міжусобні суперечки князів і навіть ворожнеча між   князями під     час битви. 
3. Князі не зуміли домовитися про спільні дії. 
4. Не було загального керівництва і єдності у діях.

У 1227 г. Чингізхан помер і між  його нащадками почалася боротьба за владу. 






У  1235 г. переміг онук Чингізхана -- хан Батий.
Згодом він заявив  про відновлення завойовницьких війн та віддав  наказ готуватися до походу на руські князівства. 









Наприкінці 1238 р. монголи вторглися в Рязанскі землі. Незважаючи на героїчну боротьбу слав’ян,  один за одним пали Рязанське, Володимирське, Суздальське, Московське князівства. Це сталося внаслідок феодальної роздробленості. Князі не змогли припинити свої усобиці та об’єднатися перед страшною загрозою. Поразка на р.Калка нічому їх не навчила.


1237-1238 pp.  монгольські війська спустошили Північно-Східну Русь і вирушили на південь.



У 1239-1240 рр. почалося завоювання  українських князівств.

Захопивши у 1239 р. Переяславське  і Чернігівське  князівства , орда стала навпроти Києва на лівому боці  Дніпра . Зачаровані красою міста , монголи запропонували киянам здати місто без бою, але ті вирішили битися. Орда відступила , щоб наступного 1240 року величезною силою облягти Київ  


5 вересня 1240 р. Батий підійшов до Київа. Розпочалась його оборона, яка мала два періода: 5.09 –19.11 –кияни відбивали напади;
19.11 - 6.12.1240р. , коли бої йшли в самому місті.  



Обороною міста керував київський воєвода Дмитро, якого призначив Данило Галицький. Монголи обложили місто і почали його штурм, спрямувавши основні сили до Лядських воріт у південно-західній частині міста. Тут було поставлено стінобитні машини, які вдень і вночі громили захисні стіни. Облога міста тривала дев'ять днів. 


Мужні захисники міста билися до кінця, спочатку на стінах міста, а коли монгольські орди вдерлися до Києва, то за кожну вулицю, храм, будинок. Чоловіки полягли у жорстокій битві, жінки та діти або загинули в полум'ї, або були вирізані. Не було пощади нікому: ні захисникам  Києва, ні старим і дітям, ні культурним цінностям. 


Багато людей, рятуючись від монголів, зачинилося в Десятинній церкві. Стеля церкви завалилася  й багато людей загинуло, опинившись під завалом. Київ було піддано страшному розоренню, розгромлено, пограбовано, спалено. Після себе монгольські орди залишили згарища, руїни та численні трупи загиблих киян. 

Від ущент зруйнованої столиці завойовники вирушили на Захід — спочатку на Волинь, а потім, розділившися на дві частині пішли наступом однією частиною на Галицьке князівство, а другою — на Угорське королівство, Польщу, Чехію.  
  

1242 р.  монголи ввійшли до Хорватії, пограбували Загреб. Утім просування їх на захід згодом припинилося, бо монгольська орда була ослаблена впертим опором місцевого населення.

Причини захоплення Київської Русі монгольськими  військами 
1. Монгольське військо було численним, добре організованим у військовому плані, з великим досвідом унаслідок численних загарбницьких походів. Йому була характерна сувора дисципліна і висока майстерність. 
2. Князівства Київської Русі були знекровлені: 
   •  постійною війною з половцями; 
   •  міжусобною боротьбою. 
3. Феодальна роздробленість, сепаратизм, відсутність єдності і злагоди між окремими князями, їх невміння і небажання підпорядковувати свої інтереси загальній справі. 
4. Більшість міст не були підготовлені як треба до оборони. 

Історичне значення героїчної боротьби Київської Русі з монгольською навалою 
1. Впертий опір наших предків ослабив і затримав навалу монголо- татар у Західну Європу. 
2. Київська Русь своєю героїчною боротьбою врятувала Європу, культуру від страшного руйнування і західноєвропейську цивілізацію від знищення. 
3.Монгольські завойовники не змогли знищити історичні та культурні традиції нашого народу, як і його самого. 
4. "Руський народ продовжував жити на своїх предковічних землях і був гарантом безперервності історичного процесу..." (Петро Толочко).


Утворення Золотої Орди.


1242 р. хан Батий припинив похід у Західну Європу і через Боснію, Сербію, Болгарію і Русь повернувся у Поволжя. Осівши на Волзі, Батий заснував свою державу - Золоту Орду зі столицею в місті Сарай. До Золотої Орди потрапили народи Русі,  Хорезму,  Північного Кавказу, Поволжя, Західного Сибіру, Криму. 

Залежність від Золотої Орди існувала у таких формах: 


1. Призначення ханами руських князів. на князівські столи,  жалування їм ярликів (грамот) на княжіння. 
2. Сплата податків. 
3. Допомога у війнах. 
4. Періодичні наскоки монголо-татар на руські землі, грабунки і руйнування. 



Населення обкладали  14 видами ординської данини і повинностями: 
   •  безпосередньо для хана, що становила  1300 кг срібла щорічно, 
   •  торгові збори, 
   •  візничі повинності, 
   •  "корм" баскакам тощо. 
За несплату податків жорстоко карали. Щоб ніхто не уникнув данини, кілька разів проводили перепис населення. 


Право на князювання (ярлик) надавав сам хан після того, як претендент прибував до Сараю (столиці держави), де давав клятву 
вірності ханові. На загарбаних територіях встановлювався режим 
жорстокого терору. 



Періодично влаштовувалися спустошливі походи на українські території, грабуючи й руйнуючи їх.

Слово орда має кілька значень: 
   •  ставка хана, ханський намет; 
   •  монгольська держава -  Золота Орда; 
   •  монгольське військо; 
   •  нині цим словом називають дикий, свавільний, некерований натовп. 

Наслідки панування Золотої Орди 

1. Монгольське володарювання на українських землях нанесло удар і значно загальмувало розвиток господарства. 
2. Багато людей загинуло чи потрапило в полон, міста і села було спалено і пограбовано:
    із 74 міст колишньої Київської Русі було розорено 49. 
    14 із них уже більше не піднялися з руїн, 
    15 — з часом перетворилися на села. 
У перші  50 років монгольського панування не було побудовано  жодного нового міста, а до рівня кам'яного будівництва, що існувало до монгольського завоювання, дійшли лише через 100 років. 
3. Занепад міст, захоплення в полон ремісників призвело до погіршення економічного становища, згортання торгівлі, зникнення цілих галузей ремісництва. 
4. Українські князівства втратили незалежність, були змушені платити данину.


5. Усі князі були змушені визнати себе залежними від Золоте Орди. 
6. Монголи загальмували, навіть на деякий час зупинили, консолідацію українських земель у політичному аспекті, що негативи позначилося на подальшому процесі державотворення. 
7. Іго загальмувало розвиток Русі, спричинило відставання її від Європи. 
8. На землях України золотоординське іго стало важким випробовуванням для українського народу і тривало понад  120 років,  

Баскаки — керівники військових загонів, що наглядали за діяльністю 
руських князів і збирали данину в руських землях. 

Ярмо (Іго )—ярмо, поневолення, важкий гніт, встановлений завойовниками. 

Ярлик  — монгольський документ, грамота на право князювати руських землях.



2 комментария:

Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.