Доба героїчних походів. Гетьман П.Канашевич-Сагайдачний

Завдання :
-- опрацювати § 11,  виписати і вивчити :

-- доба героїчних походів ( поняття, час , причини, значення )
-- скласти таблицю – «Морські походи козаків»
   1 колонка -- дата
   2 колонка -- напрям
   3 колонка -- результат та значення
-- П.Канашевич-Сагайдачний – ім’я, діяльність
-- Хотинська війна ( дата, причини, наслідки і значення)
-- усно на питання після параграфу, повторити записи до § 8 -  10

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. українські землі постійно зазнавали грабіжницьких набігів з півдня. Річ Посполита була неспроможна захистити свої південні кордони, оскільки вела безупинні війни з Волощиною, Московією,Швецією. Тому український народ і, зокрема, козацтво мусили захищатися самі.

Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій

Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати

воєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії. Упродовж перших двох десятиліть XVII ст. козаки здобули блискучі перемоги в боротьбі з Кримським ханством та султанською Туреччиною.

Початком цих перемог став успішний морський похід запорожців навесні 1602 р. На 30-ти чайках і кількох трофейних галерах вони прийшли під Кілію й розгромили турецький флот.

Перші два десятиліття XVII ст. дістали назву «доби героїчних походів» українського козацтва.

Доба героїчних походів -- це перші два десятиліття XVII ст. - період найбільш успішних морських походів запорожців проти турків.

Причини походів

-- постійні вторгнення турків і татар в Україну

-- нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних 

   володінь від нападів турків і татар

Морські походи козаків. 
-- 1600 р.
    Напад на порт Варна: козаки захопили 10 турецьких галер із усіма 
    припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих
-- 1602 р.
    Похід на Кілію: козаки на 30 чайках і відбитих у турків галерах розбили       турецьку ескадру
-- літо 1606 р.

Від козацьких нападів запалало усе турецьке узбережжя Чорного моря.   Козаки завдали удару відразу по трьох найміцніших турецьких фортецях -   Акерману, Кілії, Варні. Вкрай занепокоєний султан наказав перетнути       Дніпро залізним ланцюгом, залишивши посеред річки браму, на яку з       кріпосних веж було націлено гармати. 

 -- осінь 1608 р. 
   Запорожці здобули Перекоп (сухопутний похід ). 
-- 1609 р.
    Похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород: на 16 чайках увійшовши в гирло 
    Дунаю, козаки спалили ці фортеці.
 --1614 р. 
    Козацька флотилія із 40 чайок, очолювана гетьманом 
    П.Конашевичем-Сагайдачним, подолала Чорне море, напала на 
    Трапезунд і, рухаючись у західному напрямку, спустошила 
    узбережжя. Штурмом було взято Синоп,знищили гарнізон фортеці,
    арсенал, спалили місто і  весь турецький флот, що стояв у гавані. 
-- 1615 р. 
    На 80 чайках вони рушили на турецьку столицю, де крім флоту, 
    стояла султанська гвардія в 30 тис. вояків. Козаки спалили портові 
    споруди й повернули назад. Розлючений султан вкотре наказав 
    наздогнати й знищити зухвальців. Однак біля Очакова запорожці 
    першими напали на турецьку ескадру, захопили в полон старшого 
    експедиції. Захоплені галери знищили на очах очаківської залоги. 
    За наказом султана здійснено напад на Волинь і Поділля, щоб 
    помститися запорожцям. Помста не вдалася.

- 1616 р. 
   

Похід на Кафу (невільничий рийок у Криму): козаки знищили 14 тис. 
турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, звільнили багато полонених. У цих боях прославився запорозький ватажок Петро Сагайдачний.





-- 1618 р.
    Напад козаків на Стамбул
-- 1620 р.
    Похід на Царгород (Стамбул) - Константинополь на 200 човнах: 
   спустошені околиці столиці, спалено Варну. Туреччина оголосила війну        Речі Посполитій.

Значення Доби героїчних походів

-- значно послаблено військову міць супротивника
-- сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її 
   загарбницьких планів щодо України та європейських держав
-- під час походів було звільнено багато полонених українців 
-- походи сприяли піднесенню авторитету козаків у Європі 

Доба воєнних походів українського козацтва стала періодом діяльності одного з найвизначніших його ватажків — Петра Конашевича-Сагайдачного.

Петро Конашевич-Сагайдачний народився у с. Кульчицях на Львівщині, походив з українського шляхетського роду. Навчався в Острозькій академії. Певний час служив у якогось польського шляхтича, а близько 1595 р. опинився на Запорозькій Січі, де став загартованим воїном і очолив походи проти Туреччини.
Ставши гетьманом, проводить реформи, що перетворили козацькі ватаги на регулярне озброєне військо. Впевнений, що козаки ще не мають достатньої сили для протистояння Речі Посполитій, нормалізує відносини Січі з польським урядом. Для цього Сагайдачний змушений іти на певні поступки: скорочення реєстру, заборона походів проти Туреччини без дозволу короля. Під час польсько-російської війни 1617-1618 pp. Сагайдачний з військом дістався Москви, а Польща отримала Смоленську і Сіверську землі. За його підтримки було висвячено київського митрополита Іова Борецького і, таким чином, збережено Київську Єпархію.
Загинув Сагайдачний унаслідок поранення під час Хотинської війни Польщі з Туреччиною (1621 р.), у якій козаки одержали блискучу перемогу над противником, що мав чисельну перевагу. Похований у Києво-Братському монастирі.

Діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
П. Конашевич-Сагайдачний — гетьман українського козацького  реєстрового війська, один із найталановитіших його організаторів.  Походив із дрібного шляхетського роду в Галичині (з-під Самбора), народився приблизно в 1577р. Навчався в Острозькій академії. 
Перед 1600 р. подався на Запорозьку Січ. Брав участь у багатьох походах запорожців. Коли саме його обрали гетьманом, невідомо, але в 1616 р. він уже декілька років гетьманував.

Військово-політична діяльність:

--перетворив козацьке військо на регулярне з відповідними дисципліною, навчанням та озброєне до останнього козака вогнепальною зброєю і тогочасною артилерією 
--домігся зростання кількісного складу запорозьких флотилій, у яких чисельність чайок - головних бойових одиниць - досягла кількох сотень -- збільшив козацький флот до 300 кораблів 
--співпрацював із нереєстровим козацтвом 
--неухильно обстоював козацькі права. Усупереч численним домовленостям із польським урядом, які забороняли козакам здійснювати походи проти Туреччини, Сагайдачний вдавався до нових атак, що загострило відносини між Османською імперією та Польщею аж до стану війни. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини Польща не наважувалася знищити 
козацтво - свого союзника в боротьбі проти турків
-- організував успішні походи козаків проти Османської імперії та 
    Кримського ханства, що привернуло увагу Європи;

-- підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської                    держави,    на початку літа 1618 р. повів   20-тисячне козацьке військо на Москву. 

   Похід виявився швидким і  вдалим.
    Внаслідок походу 1 грудня 1618 р. в с. Деуліні підписано мирну угоду  між Московією та Річчю Посполитою. За угодою перемир'я між двома державами укладалося на 14,5 років; Польща отримала Смоленщину  і Чернігово-Сіверську землю
-- у Хотинській війні 1620-1621 рр. козацьке військо під його проводом відіграло вирішальну            роль у розгромі турок 
-- у 1620 р. надіслав у Москву прохання прийняти козаків на військову службу 
-- дав згоду приєднатися до антитурецького союзу європейських держав — «Ліги християнської      міліції» 
-- стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, віддаючи перевагу переговорам і       компромісам. Завдяки цьому козакам дозволили оселятися в містах, повернули окремий                козацький суд , плата реєстровцям стала постійною 

Культурно-просвітницька діяльність:

--разом з Військом Запорозьким вступив у Київське братство,забезпечивши останньому підтримку;
--відстоював права православної церкви: єрусалимський патріарх Феофан висвятив київського митрополита й п’ять єпископів 
-- сприяв відновленню православної ієрархії в Речі Посполитій 
-- відновлення значення Києва як релігійного, а відтак і духовного центру України
--заповів великі кошти Львівському, Луцькому і Київському братствам.







Помер П.Конашевич-Сагайдачний унаслідок поранення під Хотином у 1622р. Похований на території Братського монастиря в Києві, поруч з яким за десять років відкрили Києво-Могилянської академію.


Його діяльність сприяла піднесенню культурно-релігійного життя в Україні, передусім у Києві, захисту українських земель від турецько-татарських набігів, а козацтво виступило в ролі рятівника всієї Європи.

Після розгрому польського війська влітку 1620 р. під Цецорою над Польщею нависла смертельна небезпека. Окрилений успіхом свого полководця Іскандер-паші, турецький султан Осман II розпочав широкомасштабну підготовку до нової війни з нею. Польща, не маючи достатньо чисельної армії для боротьби з небезпечним ворогом, вирішила опертися на українське козацтво. Польський сейм проголосував за негайне розширення реєстру до 20 тис. козаків.



1620-1621 pp.— Хотинська війна Османської імперії проти Речі Посполитої з метою завоювання українських і польських земель.

5-7 червня 1621 р. в урочищі Суха Діброва на Черкащині відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва, на якій розглядалися пропозиції польського сейму щодо участі козацтва у війні проти Туреччини. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема: -- визнання прав козацтва; 
-- розширення реєстру; 
-- дотримання релігійної рівноправності; 
-- підтримки відновленої церковної ієрархії.
Умови мало повідомити королю козацьке посольство, яке очолював Сагайдачний. Командувати 40-тисячним козацьким військом рада доручила Яцьку Бородавці. 


Хід воєнних дій 

Під Хотинською фортецею (тепер у Чернівецькій області) зійшлися 35-тисячна польська й 250-тисячна турецько-татарська армії. Польське командування з нетерпінням чекало на козацькі загони. Незабаром з Варшави прибув Сагайдачний. Його було обрано гетьманом. 

Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев'ять штурмів, здійснили кілька нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. 



Основний тягар війни випав на українське козацтво.

П'ятитижневі бої, вирішальну роль у яких відігравала козацька піхота, закінчилися для турецько-татарських сил поразкою. Під час битви під Хотином Сагайдачний був смертельно поранений і вваслідок цього помер у 1622 р.






29 вересня 1621 р. між Річчю Посполитою й Туреччиною було укладено мирний договір.

За Хотинським мирним договором, турки зобов'язувалися не нападати на українські землі, а поляки — зупинити козацькі походи на Туреччину.

Наслідки і значення

-- завдяки Хотинській війні Польща відвернула загрозу втрати чималих 
    територій 
-- перша гучна перемога над турецькою армією, здобута в суходільних 
    боях, мала величезне міжнародне значення  
-- вона спростувала думку про непереможність Туреччини і спричинила 
   спалах визвольної боротьби підкорених турками народів  
-- після Хотинської війни змінилися зовнішньополітичні плани 
   османського уряду: відтоді Туреччина на тривалий час відмовилася 
   від наміру завоювати всю Європу 
-- позначилася війна і на внутрішньому становищі Османської імперії: 
   розлючені поразкою яничари вбили султана Османа ІІ. Цей заколот 
   став провісником занепаду могутньої імперії 
-- завдяки героїчним діям у Хотинській війні запорожці здобули загальне 
   визнання у Європі як хоробрі і мужні воїни, які вправно володіють 
   військовим мистецтвом як на суші, так і на воді  
-- військо Запорозьке активніше виступає як чинник міжнародної 
   політики, як авангард національно-визвольної боротьби українського 
   народу.