Культурнии розвиток у другій половині ХІУ-ХУ ст. відбувався у складних умовах.Поділені політично між Великим князівством Литовським,Польщею, Московським Великим князівством та іншими державами, українські землі опинилися під різними культурними впливами. Уповільнилися темпи формування самосвідомості українців.
Поширення католицької культури в західному регіоні створювало певні
труднощі для розвитку тут православних культурних традицій. Постійні спустошливі напади татар знекровлювали український люд, завдавали непоправної шкоди його матеріальній культурі. Уповільнилися темпи її розвитку,гальмувалося зародження нових явищ у духовномужитті.Спостерігалося помітне відставання рівня розвитку української культури від рівня культурного розвитку країн Центральної та Західної Європи.
( в статье рассказывается о памятниках культуры соответственно программы ЗНО по истории Украины )
Особливості розвитку культури
Стримувальні чинники розвитку культури
1. Розвиток культури відбувався в умовах литовського проникнення на
українські землі, польської експансії, татарської агресії.
2. Іноземне панування та гноблення українців.
3. Посилювався іноземний тиск на православну віру, українську мову і
культуру, зросла загроза ополячення й окатоличення.
4. Українські землі були роз'єднані, не мали єдиного політичного центру,
що негативно позначилося на розвиткові культури.
5. Падіння Візантійської імперії у 1476 р. позбавило християнську
православну релігію зовнішньої підтримки.
6. Не було власної державності.
7. Спустошлива татарська та турецька агресія.
Піднесенню культури сприяли:
• значний вплив європейського Відродження;
• поява друкарських книг;
• характерне посилення світського елементу в культурі, зростання уваги до людини та її духовного світу;
• вплив вітчизняних традицій попередніх віків. Старі надбання культури лягли в основу нових, доповнювалися, видозмінювалися і вдосконалювався, внаслідок чого з'являлися нові риси;
• розвиток міст та вплив їх на культурне життя;
• значні зміни у всіх сферах суспільного життя.
Юрій із Дрогобича (1450- 1494)
Виходець із західноукраїнського міста Дрогобича, закінчив Краківський університет, потім перейшов до Болонського університету (Італія), де здобув ступінь доктора, викладав астрономію. Юрій Дрогобич — Юрій Котермак — був доктором філософії та медицини у Болонському університеті, читав там у 1478—1482 pp. лекції з математики, обіймав посаду ректора факультету медицини.
Побачила світ перша в нашій історії друкована праця Юрія Дрогобича "Прогностична оцінка поточного 1483 року Юрія Дрогобича з Русі, доктора мистецтва і медицини Болонського університету".
Автор подав багатий матеріал з астрономії та географії. До сьогодні збереглося лише два примірники цієї книги - у Кракові (Польща) та Тюбінгені (Німеччина).
Дослідники припускають, що його лекції з астрономії та медицини слухав Миколай Коперник – згодом видатний астроном-реформатор.
Швайпольт Фіоль
(1460—1526, 1525 рр.?)-- український першодрукар німець за походженням.
У 1479 р. прибув до Кракова і на кошти багатого міщанина Яна Тужона (Яна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом з Бравншвайґа. Фіоль перший надрукував книги церковнослов’янською мовою для церковного вжитку: «Осмогласник» з дереворитом «Розп’яття», «Часослов», «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (усі − 1491).
Ініціатором їх видання була українська православна громада м. Перемишля. Ці книги розповсюджували в Україні в 20-х рр. XVII ст. Збереглося 79 примірників видань Фіоля, у т. ч. у бібліотеках Києва, Львова, Одеси.
У 1492 р. внаслідок конфлікту з місцевим кліром покинув Краків і жив у Левочі на сході Словаччині.
Швайпольт Фіоль виявив себе і в іншій іпостасі — як винахідник. 9 березня 1489 року польський король Казимир видав майстру привілей на винайдену ним машину для відкачування води з шахт, призначену для свинцевих рудників в Олькуші.
Видатні пам'ятки культури другій полов. ХІV- перш. полов. ХVІ ст.
(Згідно програми ЗНО )
Ікона святого Юрія Змієборця із с.Станилі. Початок XIV ст .
Найбільша мистецька цінність Дрогобиччини – це ікона св.Юрія Переможця з чотирнадцятого століття зі села Станилі, з дочірньої церкви парафії Стебника, 9 кілометрів від Дрогобича. Унікальність цієї пам’ятки полягає в тому, що Юрій зображений не на білому, а на чорному коні, що є винятковим в українській іконографічній традиції.
Дата появи ікони – початок XIV ст.. У ній найповніше прочитується візантійський канон. Перенесена з церкви Собору св. Йоакима й Анни з села Станилі до Львівського Музею Українського Мистецтва у 30-х рр.. ХХ ст…
Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях. Кінець XV – початок XVI ст .
Ікона з Підгородців—одна з давніх пам ’яток іконографічного типу «Богородиця з Дитям і похвалою». Особливістю таких ікон є те, що в «похвалі» зображені як старозавітні, так і новозавітні персонажі, що символізує поєднання Старого та Нового Заповітів.
Ікона була намальована на полотні розміром 137 х 106 см. Голова Діви Марії трохи повернена вліво, погляд і голова Дитяти Ісуса звернені прямо. Ісус правою рукою благословляє віруючих, а в лівій тримає згорнутий білий сувій Святого Письма. Богоматір підтримує Дитя, її ліва рука піднята у заступницькому і водночас указівному жесті, що спрямований на Ісуса, як Дорога життя. Богородиця має титул цариці.
Червоний колір указує на вогонь божества, синій — на людську природу. Ісус одягнений у біле. Це колір чистоти.
Ікона виконана у візантійському стилі. Час створення та автор невідомі. Орнаменти вказують на кінець XV — початок XVI століття.
Вчені сходяться на думці, що ікона належить до ранніх пам’яток українського іконопису.
Вежа в с. Стовп поблизу Холма. Середина ХІІІ ст.
Руїни середньовічної вежі розташова¬ні у селі Столп'е на відстані 8 кілометрів від Холма (Польща). Найстаріша мурована будівля на теренах сьогоднішньої Східної Польщі, що не має відомих аналогів. Віро¬гідно, її заклав князь Данило Галицький біля дороги до його стольного Холма на штучно насипаному пагорбі.
Вежа має зовні план прямокутника (6,6 на 5,7 м) та круглий внутрішній простір діаметром 3—3,6м, що переходить у верхніх ярусах у восьмикутник. До сьогодні дійшли муритрьох ярусів вежі висотою у 17 м. У мурах верхнього ярусу збереглись наскрізні отвори, у які, вірогідно, встановлювали балки зовнішньої оборонної галереї за типом гурдиції.
Біля південної стіни вежі віднайдено кам’яний фундамент будівлі (12,5 на 15,4 м). Із західного боку вежі дерев’яний поміст вів до джерела. У 1280-х роках вежа виконувала оборонні функції, і пагорб, на якому вона зведена, було обведено частоколом та ровом.
Вірменський собор у Львові . 1363–1370. Архітектор Дорінг .
Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363— 1370 роки) майстром Дорінгом. Протягом століть вона була громадськимі релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії.
Сам собор неодноразово перебудовувався: у 1437 році навколо нього зведено відкриту арочну галерею, перероблену на північному фасаді в захристію (1671), а згодом у ризницю (1731). У 1630 році прибудовано прямокутну західну наву.
Після пожежі 1712 року інтер’єр набуває барокового характеру: тинькуються стіни, встановлюються нові вівтарі.
Із застосуванням стилізації в інтер’єрі виконані різьблена дерев’яна стеля над навою XVII століття, фрески, орнаментальний розпис стін і вітражі (художник Ян Генрік Розен), мозаїка в бані (художник Ю. Мегоффер)
Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам'ятка архітектури національного значення, єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні.
Верхній замок у Луцьку. XIV ст .
Луцький Верхній замок є центральною спорудою Луцького
державного історико-культурного
заповідника «Старе місто».
Зведений останнім великим
князем Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340— 1383 роках замок
слугував його резиденцією. З часом замок став улюбленим місцем перебування великого
князя Литви Вітовта.
Замок Любарта або Луцький замок — верхній замок сучасного Луцька є одним з найбільших і найдавніших в Україні замків. Висота стін становить близько 12 метрів над валом, їхня товщина сягає 3 метрів. Загалом для зведення замку було використано до 5 млн цеглин.
Верхній замок— своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька. Він добре зберігся і зараз реставрований.Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В’їздову, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами, будинок шляхетських судів XVIII ст., повітову скарбницю поч. XIX ст., а також археологічні залишки собору Івана Богослова XII ст. та князівського палацу XIV—XVI ст.
Острозький замок . Вежа Мурована. XІV ст .
Острозький замок — розташований на вершині 20-метрового пагорба над долиною ріки Вілії, в районному центрі Острог, Рівненської області. Замок був побудований на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами в 1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких.
Зараз на території Острозького замку розташований Острозький краєзнавчий музей.
Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку:Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-фортеця і Надбрамна башта (з 1905 року — дзвіниця) Замок князів Острозьких належить до нерегулярних укріплень. Його планувальна конфігурація обумовлена високим пагорбом, який домінує над широкою долиною річки Вілії. Природні захисні властивості замкової гори в давнину доповнювалися земляними валами та глибоким ровом, наповненим водою.
Найдавнішою спорудою на замковому пагорбі є Вежа мурована. Зведена князем Данилом Острозьким у другій половині XIV ст., триярусна споруда з мурованими стінами має товщину 2—2,6 м та склепінчасті перекриття. Функціональна доцільність і пластична гармонія, утілені в архітектурній формі круглої башти,
визначають її як унікальний зразок фортифікаційного зодчества України й ренесансної стилістики в українській архітектурі.Богоявленську церкву на замковому подвір’ї, імовірно, було зведено ще в ХV ст.. У 1521 році її північну стіну було потовщено до 2,8 м та влаштовано бійниці. Таким чином, храм включено в систему оборони.
Вежа Мурована знаходиться в південно-східній частині замку. Після завершення будівництва в другій половині XIV століття являла собою донжон, в подальшому декілька разів перебудовувалася і остаточного вигляду набула в кінці XIX століття. Зараз башта являє собою трьохярусну споруду з пісковика і цегли, в плані наближається до прямокутника. З півдня, заходу і сходу укріплена контрфорсами, що з'явилися в XV-XVII століттях. З 24 серпня 1916 р. всередині вежі діє краєзнавчий музей.
Кругла башта розташована у південно-західній частині замку. Це трьохярусна споруда з каменю та цегли, укріплена трьома контрфорсами, кругла в плані з трапеціедальним вирізом з боку замкового двору.
Хотинська фортеця. XIІІ –XVI ст .
Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників.З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького.
Хотинська фортеця — фортеця XIII—XVIII століття у місті Хотин на Дністрі, що у Чернівецькій області. Сьогодні на території фортеці розташований Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», одне із семи чудес України.
Хотинська фортеця — свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато чого розповісти тому, хто побажає вислухати її...
Упродовж 1250-1264 років Данило Галицький збудував Хотинську фортецю на місці Хотинського форту.Навколо неї було зведено семиметрову кам'яну стіну та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення.У XIV ст. було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки 5-6 і висотою 40 метрів і три башти. Саме у такому вигляді Хотинська фортеця зберег¬лася до нашого часу.
Продовження у ІІ частині статті....
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.