Франція. Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Тема третя.

 Завдання для опрацювання  
Завдання :

-- опрацювати   матеріал блога

-- виписати і вивчити відповіді на виділені питання

    -- Яку територію називали Францією ?

    -- Яку територію в ХІ ст.. називали власно Францією ?
  -- Що в Європі сприяло процесу об’єднання держав і виникнення централізованих          держав ?

     -- В наслідок чого посилилась королівська влада за часів правління Капетингів 

         ( 987 –  1328рр)    

    -- Чому боротьба між Капетінгами і Плантагенетами ставала неминучою ? 

    -- імена -- Людовік VI, Філіпп II Август, Людовік IX Святий,  Філіпп IV Красивий  

    -- реформи Людовика ІХ Святого ( назва, зміст, загальне значення )

    -- Генеральні штати ( поняття, дата виникнення , наслідки )

    -- Коли і чрму у Франції на зміну династії Капетингів прийшла династія Валуа ?

    -- Причини виникнення  централізованої держави ?

    -- поняття станово-представницька монархія

    -- Коли у Франції виникла станово-представницька монархія ?

    -- Що заважало остаточному об’днанню Франції ?

Західно-Франкське королівство стало називатися Францією з Х століття. З кінця цього століття до влади прийшла династія Капетінгів,названа по імені першого короля, який раніше був графом Парижа, - Гуго Капета. Перші королі цієї династії мали владу тільки у власних землях по Сені і Луарі з містами Парижем і Орлеаном.

На інших територіях Франції господарями були герцогі, графи і барони. Великих графств і герцогств було близько двадцяти.

В XI ст. власне Францією називали невелику територію від Парижа до Орлеана --  королівський домен Іль-де-Франс. Інші землі являли собою фактично незалежні території, а володарі Нормандії, Бургундії, Шампані навіть карбували свою монету і тримали військо. 

Вони не носили корони, але нерідко були могутнішими за монарха і змушували його діяти у своїх інтересах. 

Проте значно частіше суперництво і ворожнечу між впливовими феодалами вміло використовували монархи. Запорука їхнього успіху полягала в існуванні сильного союзника - середніх та дрібних феодалів, населення міст і церкви. Потерпаючи від зловживань сеньйорів, усі вони шукали захисту в королівської влади, виступали за її зміцнення та об’єднання країни.

З ХІ ст. починається поступовий процес об’єднання Франції. Це був поступовий процес, який тривав дуже довго. Але після періоду феодальної роздробленості у Європі з розвитком господарства починається процес створення централізованих держав.

За часів правління династії Капетингів (987 – 1328рр) королівська влада значно посилилась внаслідок :

-- збагачення династії Капетингів ( королі – власники великих земельних угідь,       включаючи Париж і Орлеан )  

-- створення сильного найманого війська (у ХІІІ ст. армію створив 

    Філіпп ІІ Август )  

-- укладення договорів з іншими державами ( король Людовик ІХ Святий         закріпив за Францією поверені їй Англієй землі ) ;

-- створення королівського суду та видання Людовиком ІХ законів, які мали               чинність у всій Франції  

-- обмеження влади церкви

Рішучого удару сваволі феодалів завдав Людовік VI (1108-1137).

Упродовж свого тривалого правління, з вірними лицарями, він невтомно зупиняв розбої на дорогах, знищував замки зухвалих  васалів, а їх самих приводив до покори. Король забороняв розбої та грабежі, навів порядок у своєму домені. У боротьбі король спирався на церкву і городян. У Франції поступово склався союз міст і королів, допомогавший  об'єднанню країни.

Справжньою удачею стало одруження його сина Людовіка VII з Альєнорою - єдиною спадкоємицею герцогства Аквітанії - величезної території на південному заході Франції  між Піренеями  і  річкою  Луарою. Королівський домен  одразу збільшився у декілька разів.

Але невдовзі вінценосна пара розлучилася, і Аквітанія перейшла до рук іншого господаря. Ним став новий чоловік Альєнори - граф Анжуйський Генріх II Плантагенет. Від батька він успадкував французьке графство Анжу, а від матері - Англію і Нормандію. Коли через декілька років Генріх став англійським королем і об’єднав усі свої володіння, в його руках опинилася більша  частина Франції. Ці  землі  (історики  називають  їх Анжуйською державою) у декілька разів перевищували домен Капетінгів і відрізали їм вихід до моря. Боротьба між ними і Плантагенетами ставала неминучою.

Її повів Філіпп II Август (1180-1223) -- перший король Франції, який почав використовувати власне титул «король Франції»   замість титулу «король франків». Філіпп ІІ створив сильну армію з найманців. 

Йому вдалося захопити більшу частину англійських володінь у Франції і повернути собі узбережя. 

Цей фантастичний  успіх - час справжнього торжества  французької  корони. Тепер вона могла перейти до завоювання багатих і незалежних південних областе. Він завоював Нормандію, Анжу, Мен, Пуатьє  збільшив територію королівського домену в 5 разів. 

Філіп II привів могутніх васалів до покори, а їх володіння приєднав до домену. Покращив фінансове положення Франції:Філіпу вдалося зібрати значну казну, передану ним на зберігання тамплієрам. Він же в 1215 утвердив статут Паризького університету.

Подолання феодальної роздробленості супроводжувалося посиленням королівської влади  і  важливими  змінами  в  управлінні державою.

Особливо активно вони відбувалися  за правління  одного  з  найвідоміших французьких  монархів -  Людовіка IX Святого (1226-1270). Так ще за життя назвали його за щиру побожність, милосердя та заступництво церкви.








Людовік  IX -  правитель із справжнім державним розумом.
Провів податкову реформу. Впровадив Рахункову палату, яка відповідала за збирання податків.
Провів судову реформу. Він заборонив судові поєдинки, в основу яких було покладено правило «Бог дарує перемогу невинному», і  постановив,аби вирок спирався  на  показання  свідків. Король  наполягав, щоб усі  важливі позови розглядалися  в  королівському суді. У своєму домені Людовік  IX  не дозволяв феодалам  вести  між  собою  приватні  війни, а на іншій  території Франції  ввів  «40 днів короля». Упродовж  цього  часу сторони, опинившись перед загрозою збройного конфлікту, могли звертатися за посередництвом до короля. Міжусобних сутичок у Франції зменшилось.Впровадив єдині закони.
Провів грошову реформу. У  королівському  домені  Людовік  IX  ввів єдину  монету. Поступово вона  почала  витісняти  з  обігу  місцеві  гроші, що сприяло  економічній єдності країни. Спеціальні контролери наглядали за діяльністю королівських  службовців  і  сповіщали  короля  про зловживання та  порушення.
Так  у  Франції  почав  складатися  єдиний  порядок  управління. По всій Європі Людовіка IX поважали  за його справедливість і шанування законів.До  нього першого  зверталися сусідні королі з проханням виступити посередником  у суперечках. По  справедливе  рішення  йшли  до  нього  і звичайні люди. Діяльність Людовіка IX засвідчила дуже важливий факт: король ставав законодавцем.

Помітне посилення королівської влади відбулося за правління онука Людовіка Святого Філіппа IV Красивого  (1285-1314).  

Людина  з  напрочуд  гарною  зовнішністю , він відрізнявся  холодним і жорстоким характером, за що його остерігалися сучасники.

При ньому вже 2/3 території Франції були під владою короля. Він приєднав Шампань, Наварру, воював з Англією за Фландрію.

Він досяг того, про що мріяли його попередники: почав створювати постійну армію -- замість  феодального  ополчення  він  створив наймане  військо, засноване на жорсткій дисципліні та відданості королю  і домігся регулярного збору податків.

Король заборонив вивозити з королівства до Риму кошти, зібрані як церковна десятина. Це викликало протест у папи Боніфація VIII. Між Філіппом IV і папою розгорівся відкритий конфлікт. Щоб заручитися широкою підтримкою своїх підданих у протистоянні з Римським Папою. 

Філіпп IV у 1302 р. скликав збори представників трьох станів — духовенства, дворянства і жителів міст. Так у Франції виник орган станового представництва - Генеральні штати.

Скільки грошей збирати, з кого їх вимагати, король вирішував разом з представниками станів - духівництва, дворянства і городян.  

Генеральні штати – це станово-представницький орган влади, до складу якого входили представники духівництва, дворян,городян.

Генеральні штати схвалили рішення, згідно з яким церковна десятина мала залишатися у Франції, й зобов'язали Філіппа IV всіляко відстоювати інтереси країни в суперечках із папою. Тому Філіпп IV вийшов із конфлікту з папою переможцем.

Генеральні Штати не стали постійно діючим органом . Їх скликали ли- 

ше за ініціативою короля. Цей орган не обмежував владу короля, а тільки надавав його рішенням всенародного характеру. 

Філіпп IV продовжив справу своїх попередників по збиранню французьких земель. Почав складатися єдиний для всієї країни порядок управління і збору податків. 

Після смерті Філіппа IV правили його сини. Дітей у них не було і тому у 1328р. правління династії Капетингів припинилося. Правити стали Валуа.

Поступово  Франція  ставала  наймогутнішою державою Європи. Її остаточному об’єднанню заважали володіння англійських Плантагенетів - багата провінція Гіє'нь (Аквітанія).

Отже, у Франції , починаючи з ХІ ст.. почався процес об’єднання , процес створення єдиної централізованої держави.

Причини виникнення централізованої держави :

-- розвиток господарства, спеціалізація областей, які виробляли певну             продукцію

-- поява товарного господарства

-- розвиток торгівлі. яка сприяла посиленню економічних зв’язків між                окремими районами

-- заміна панщини грошовим податком

-- підтримка короля дрібними і середніми феодалами, які отримували землі        за службу

-- зацікавлення громадян у сильній королівській владі

На початку ХIV ст.. у Франції виникла станово-представницька монархія. 

Станово - представницька  монархія – це централізована держава, при якій влада монарха спирається на зібрання представників станів.