Культура та релігія стародавнього Китаю. Тема четверта.

Завдання  

Опрацювати параграфи 22, 23, виписати і вивчити :
-- ім'я -- Конфуцій ( хто, де і коли жив, чим прославився )
-- поняття -- конфуціанство, головні ідеї цієї філософії
-- писемність в Китаї, її особливості
-- досягнення китайців
-- усно на питання параграфів 22, 23

Підготуватись до контрольної роботи : 
-- повторити матеріал, завдання, записи до параграфів 19 -- 23
-- звернути увагу на досягнення китайців, індійців
-- реформи Цинь Шихуанді, його гробниця, побудова Великої Китайської
    стіни




Чимало винаходів та наукових відкриттів, зроблених  у  Стародавньому Китаї, людство використовує і донині.

Великих успіхів досягли китайські астрономи. Вони вміли передбачати місячні й сонячні затемнення, навіть появу комет, уперше виявили плями на Сонці. Вони описали 800  зірок, поділили небо на 28 зодіа­кальних сузір’їв.

Китайські математики знали десяткові дроби та дії з від’ємними числами.

Саме тут було винайдено компас, що складався з квадратної залізної пластинки та магнітної «ложечки», яка вільно  оберталася на відшліфованій поверхні металу. Її ручка завжди показувала на південь.

Серед найважливіших винаходів китайців був папір. Його виробляли з ганчірок, кори дерев і бамбука.

Високого розвитку досягла китайська медицина. Мешканці Піднебесної знали також лікувальні властивості багатьох лікарських рослин, зокрема женьшеню. Цілі трактати було написано про цілющі  властивості  женьшеню. Китайці використовували  знеболювальні  засоби, відкрили певні нервові центри  -- активні точки, та методи дії на них за допомогою масажу або вколювання (голкотерапії).

У  давнину китайські лікарі рекомендували своїм хворим цілющий засіб — чай. Пізніше його почали вживати як повсякденний тонізуючий напій.

Саме китайці винайшли порох, який спочатку використовували  лише  для влаштування святкових феєрверків.

У  I ст. н.е. вчений Чжан Хен зробив перший  у світі сейсмограф  — прилад для визначення коливань ґрунту (землетрусів). Це була бочечка із головами восьми драконів, які вказували на всі сторони світу. Довкола посудини сиділи жаби з розкритими ротами. У пащі кожного дракона лежала кулька. Під час коливання ґрунту деякі кульки падали жабам у рот. Таким чином визначався напрямок до центра землетрусу.

Давній  Китай  знаменитий лаковими  виробами.  Китайські  лаки мали здатність консервувати деревину, протистояти дії кислот та високих температур (до  500  °С). Китай,  як ви вже знаєте,  -  батьківщина шовку.

Писемність у Китаї виникла ще в III тис. до н.е. Археологами 

знайдено старовинні предмети з написами. Знаками в китайському письмі, як і в деяких інших стародавніх культурах,  слугують  ієрогліфи. 

Кожен  ієрогліф  означає  окреме слово і є складною комбінацією рисок. Інколи їх буває до 52. У давньокитайському письмі використовували близько 10 тисяч ієрогліфів. Розділових знаків не існувало. При письмі ієрогліфи розташовували стовпчиками — згори донизу. 

З І тис. до н.е. китайці писали на бамбукових дощечках, які з’єднували  в  

особливий  сувій. Згодом почали використовува­ти для письма шовкові стрічки, але шовк на той час був дорогим матеріалом. Тому після винайдення паперу, значно дешевшого за шовк і зручнішого, аніж бамбукові дощечки, його популярність була гарантованою.

Конфуцій. Конфуціанство.

Найвідомішим  мислителем  в історії Китаю був Конфуцій  (551-479 рр. до н.е.). Він належав до колись знатної та багатої, але потім збіднілої родини. тривалий час був жерцем. З дитинства Кун старанно вчився, збирав перекази про давнину і вже у 30 років створив першу в Китаї приватну школу.

З багатьох країв прибували юнаки-учні, аби слухати його настанови. Він учив, що кожен громадянин має неухильно виконувати «ритуал і церемоніал», тобто додержуватися установлених норм поведінки. Лише за цієї умови можна досягти процвітання та злагоди в країні.

Водночас Конфуцій подорожував країною. Його шанували як великого мудреця, хоча він не придумав нічого нового, а лише зібрав і записав  давні перекази. Згодом Конфуція стали вважати богом. Своє вчення  він  виклав у формі бесід з учнями, які було зібрано в книжці «Бесіди та судження». Згідно з ученням Конфуція верховним божеством є Небо. Імператор вважався Сином Неба, тому влада над іншими людьми дана йому богом. Порядок, установлений  Небом, Конфуцій уважав вічним, закликав шанувати традиції в сім’ї та державі. 

Передусім, як учив мудрець, потрібно шанувати батьків і старших за віком. Адже міцна сім’я — це запорука сильної держави.

Понад усе цінував виховання людини. Мислитель сформував правила поведінки, дотримуючись яких, можна було досягти внутрішнього самовдосконалення. Найвищою чеснотою Конфуцій визнавав покірність: молодші мають коритися старшим, народ - своїм володарям.«Правитель повинен бути правителем, батько -  батьком,  син - сином»,- переконував Конфуцій. Він закликав чиновників учитися, бо, на його думку, тільки освічена людина може обіймати державні посади.

Влада правителя, на думку Конфуція, є священною, а метою державного управління мають бути інтереси народу. Він  подорожував  країною, намагався переконати правителів справедливо керувати підданими. Володарі  зустрічали  мудреця з почестями, проте не завжди виконували його поради. Водночас ідеї, які потім були названі конфуціанством, стали дуже популярними в Китаї. Залишаються вони такими і до сьогодні.

Конфуціанство — вчення, що зародилось у VI  ст. до н.е. в Китаї. 

Головна мета людини, згідно з конфуціанством, полягає в  прагненні досягти моральної досконалості.

Які з висловлювань Конфуція  здаються  вам  важливими і прийнятними для сьогодення ?

Із творів Конфуція

-- Навчайтеся!Коли людина  перестає  вчитися,вона  може втратити і те,

    чого навчилася  раніше 

-- Будьте вимогливими до себе і  поблажливими до інших 

-- Не заздріть нікому і  нікого не зневажайте 

-- Творіть добро.  Зло утвориться саме 

-- Платіть добром за добро,а зазло віддячуйте по справедливості.

Сформульовані Конфуцієм правила поведінки стосувалися кожного -   незалежно від рангу, посади, майна. Одяг, зачіска,манери  людини, за Конфуцієм, мали  відповідати її становищу, тож зовнішній вигляд  не  був особистою  справою: за  ним безпомилково вгадували, яке місце посідала людина в суспільстві. 

За  Конфуцієм, вихований китаєць -  це той, хто, заходячи в оселю,  знімає взуття та йде босоніж, ховає під себе п’ятки, коли  сидить,  завжди чемний з тими, хто нижчий за нього за статусом, не брутальний і не підлещується до того, хто вищий. З молодшими китаєць доброзичливий, а зі старшими - шанобливий. Китаєць  завжди  має  бути охайний  в одязі  та  мати пристойну  зачіску.  

Зачіску китайці  робили складну: збирали  волосся в пучок або робили косу з волосся на тім’ї, а решту голили. Довга коса була ознакою відданості імператорові.  Простолюдини носили халати  з  дешевої тканини,а  заможні - з оздобленого вишивкою шовку.

Бажати щастя, здоров’я та процвітання прийнято в усьому світі. Проте в Китаї добрі побажання  стали  справжнім культом.  Головним побажанням у тогочасному Китаї було «три багато» - років ,синів та багатства.

Освіта.

У Стародавньому Китаї особливу увагу приділяли освіті та вихованню дітей.

У великих китайських сім’ях в основі виховання лежала повага молодших до старших. Старші діти в такій родині піклувалися про менших братів і сестер. Разом вони проводили час за іграми. У сім років діти починали ходити до школи.

Навчання тривало довго. Для того, щоб у Китаї вважатися освіченим, потрібно було опанувати «шість мистецтв»:
етикет,письмо, арифметику,музику, стрільбу з лука, керування колісницею.

Більшість китайських дітей здобували знання в державних школах.  Але неабиякого поширення набули приватні конфуціанські школи, навчання в яких відкривало шлях до кар'єри  чиновника. Учителі в  цих  школах (їх часто називали «мудрецями») передавали не лише знання, а й певні погляди на життя та суспільну мораль. За таке навчання сім'ї платили чималі гроші. Велику увагу в таких навчальних закладах приділяли вивченню історії. Вважалося, що аналіз конкретних історичних подій та їхніх наслідків краще навчить дитину розпізнавати добро і зло, прищепить їй прагнення до чеснот.