Середньовічне місто. Виникнення міст.Тема друга

Кількість населення середньовічних міст була порівняно незначною. Великими вважалися міста, у яких мешкало 20-30 тисяч осіб, середніми — 3-5 тисяч осіб. Але були й містечка, у яких проживало 1-2 тисячі городян. У містах-велетнях населення сягало 80-100 тисяч жителів, ідеться, передусім, про Париж, Мілан, Венецію, Флоренцію, Кордову, Севілью. 


Завдання :
-- прочитати § 11,статтю «Ремесло й цехи. Торгівля та лихварство.»
    виписати і вивчити :
-- причини відновлення та появи міст у Х – ХІІ ст..
-- місця виникнення міст
-- боротьба міст з сеньйорами ( причини, час, форми, наслідки )
-- комунальний рух ( поняття, етапи )
-- як виглядало  середньовічне місто
-- як називались верстви міського населення ( назва, хто відносився )
-- поняття – Магдебурське право
-- поняття – ремесло, ратуша
-- ознаки ремесленого виробництва
-- поняття – цехи, статут, майстер, підмайстер, шедевр
-- причини виникнення цехів
-- задачі та функції цехів
-- роль цехів у розвитку виробництва, як вона змінювалась, чому
-- поняття – ярмарки, міняйли, лихварі, лихварство. гільдії, Ганза
-- основні центри торгівлі в Європі
-- усно на питання після § 11

Цікаво, що в Англії в XIV ст. тільки у двох містах населення перевищувало 10 тисяч — це Лондон і Йорк. Столиця Візантії — Константинополь значно перевищувала західноєвропейські міста за кількістю мешканців. 

У періоди найвищого розквіту в Константинополі налїчувалося від 300 до 400 тис. жителів.

Причини відновлення та появи міст у Х – ХІІ ст.:

-- внаслідок удосконалення знарядь праці (поява залізного плуга, трипілля)     зростали врожаї, з’являлися надлишки

-- ремесло відділяється від с/г, з’являються ремісники, які потребували 

    особливих знань та вмінь

-- почав відбуватися товарообмін між селянами та ремісниками і як наслідок --  поява      торгівлі

Міста виникали :

-- на руїнах античних 

    поселень

-- біля перевалів, річних 

    переправ та мостів

-- біля замків та фортець

-- біля монастирів

-- на перехрестях шляхів

-- на берегах, зручних 
   для швартування суден

Середньовічні міста з'являлися на землі світських і духовних феодалів, тож відповідно й підпорядковувалися їхній волі. Феодали були зацікавлені в появі на своїй території міст, адже з ремесла й торгівлі вони мали чималий зиск.

Непереборне прагнення феодалів витягти з міста якомога більше прибутків викликало невдоволення з боку городян, яке набуло форм справжньої боротьби між містами й сеньйорами.   У Західній Європі таке протистояння тривало впродовж X—XIII ст. і називалося комунальним рухом.  

Комунальний рух — боротьба міст проти феодалів упродовж Х-ХІІІ ст.

Спочатку городяни обмежувалися суто економічними питаннями, вимагаючи
скасування окремих, найобтяжливіших, повинностей на користь феодала. Згодом, через непоступливість феодалів, городяни почали висувати й політичні вимоги — домагалися надання відповідних прав, допуску до адміністративних посад, установлення самоврядування.  

Отже у комунальному русі можно виділити два етапи : 

Перший символізує боротьбу городян за звільнення від найважчих форм феодальної залежності, за зменшення поборів і за торгові привілеї. 

Другий засвідчує бажання здобути міське самоуправління і права. 

 

-- деякі міста повністю не звільнилися, але обмежили права феодалів ;

     -- підпорядковувалися королівській адміністрації 

Наприкінці XII — початку XIII ст. в Німеччині, у місті Магдебург,
було впорядковано звід норм, який надавав місту право на самоуправління
й увійшов в історію як Магдебурзьке право.

Магдебурське право – це міське право на самоврядування, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування.

Населення міст :
Бюргерство — повноправні жителі західноєвропейського середньовічного міста.
Патриціат — міська верхівка, особи, які належали до міської аристократії.
Плебс (плебеї) — найбідніші верстви міського населення.

Як правило, населення міст поповнювалося за рахунок вихідців із сіл, які тікали від своїх сеньйорів. Якщо такий утікач прожив у місті рік і один день, то він ставав вільним. 
У деяких міських документах навіть писали: «Міське повітря робить вільним».