Велика грецька колонізація. Тема п’ята.

Завдання: 
-- опрацювати  § 29,  виписати  і вивчити :

-- що таке Велика грецька колонізація, коли вона була
-- причини колонізації
-- напрями колонізації

--найвідоміші грецькі міста колоній Причорномор’я, час виникнення, що означали ( якщо є ) – ЗАПИСАТИ В ЗОШИТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ !

-- який був уклад життя в колоніях , стосунки з місцевим населенням  
   чим торгували
-- значення колонізації

-- повторити поняття – колонія, метрополія, колонізація
-- вивчити нові поняття – поліс. агора, акрополь

-- усно на питання після  § 29, вивчити записи в зошиті,

-- повторити попередній матеріал , основні поняття

Як вам уже відомо, у Х—VIII ст. до н.е. фінікійські мореплавці-торговці створили колонії на островах Середземного моря, а також на його південному та західному узбережжях. Однак невдовзі в них з’явилися конкуренти — греки.

Уже в VIII ст.  до н.е.  грецькі міста заснували свої колонії на берегах Апеннінського півострова, розташованого на захід від Греції. Потім, долаючи запеклий опір фінікійців,елліни осіли в західній частині Середземномор’я.Тепер вони могли дістатися до «Стовпів Геракла» (Гібралтарська протока) й далі в Атлантичний океан.

Грецькі міста виникли й на єгипетському березі — у дельті Нілу. Звідси до Греції вивозили єгипетський хліб,папірус,лляну полотнину.Єгиптяни перепродавали грекам слонову кістку,пахощі,лікарські рослини та чорношкірих рабів.

Чому ж десятки тисяч греків залишали рідну Елладу  й  вирушали до далеких заморських країв ?

Поступове збільшення населення грецьких полісів призвело до того, що землі гористої й острівної Греції вже не могли всіх прогодувати. Але розвиток мореплавства допомагав грекам подолати труднощі,пов'язані з ростом населення.Переселяючись на інші землі,люди рятувалися від бідності, голоду,неврожаю.Ще близько 1000р. до н.е. багато еллінів залишали материкову Грецію, заселяючи нові землі за морем,засновуючи численні колонії. 

У VIII ст. до н.е. розпочинається Велика грецька колонізація.

Велика  грецька колонізація (VІІІ- VІ ст.  до  н.е .) — процес розселення греків за межами Балканського півострова у VIII-VI ст. до н. е. і заснування поселень – колоній – на берегах Чорного і Середземного морів.

Серед колоністів-переселенців були представники різних верств населення:селяни,ремісники, втікачі від збройних конфліктів між аристократією й демосом.

Існувало три основні напрямки грецької колонізації.

Перший напрямок — західний: Південна Італія, острів Сицилія, узбережжя сучасної Франції та Іспанії. Саме тут було засновано найбільше грецьких колоній — близько 500.

Другий  напрямок грецької  колонізації  —  північно-східний. 

Спочатку грецькі колонії з’явились на узбережжі  багатої  на поклади  золота Фракії.Потім вони освоїли землі біля проток Геллеспонт і Боспор,що з’єднують Чорне і Середземне моря. На березі Боспору греки заснували Візантію—згодом знаменитий Константинополь (нині Стамбул).Багато колоній з’явилося в Західному та Північному Причорномор’ї.

Третій напрямок колонізації — південний — був найслабшим. 

Річ у тім,що в Північній Африці та Іспанії було багато фінікійських колоній, які протистояли утворенню грецьких. Згодом у дельті Нілу виникла грецька колонія Навкратіс. Звідси до метрополії завозили папірус. Тож у  греків з’явилися перші записані наукові та літературні твори.

Для історії України (матеріал записати в зошити по історії України )

Колонізація Північного Причорномор’я (VII—V ст. до н.е.) — важлива складова Великої грецької колонізації. На цій території існувало понад 30 грецьких колоній. Кожне місто мало сільську округу (хору), що забезпечувала його мешканців необхідними продуктами харчування. Хори складалися з невеличких поселень або й містечок, мешканці яких жили з городництва та садівництва, вирощуючи сільськогосподарську продукцію на продаж. Серед жителів хори було багато вихідців з навколишніх племен.

Переселенці опанували все узбережжя Чорного моря. Їхні міста на північному узбережжі скупчувалися в чотирьох регіонах - у пониззі Південного Бугу та Дністра,на Керченському півострові та на Південно- Західному  березі  Криму. Так, біля  гирла  р. Тірас (Дністер) виникла Тіра (на місці сучасного Білгорода-Дністровського), на правому березі Бузького лиману -  Ольвія (біля  сучасного с. Парутине  Миколаївської області). 

Ольвію у VI ст. до н.е.  заснували вихідці з Мілета . Ольвія в перекладі («Щаслива»).

До найважливіших грецьких колоній належить і Херсонес («Півострів») (на території сучасного Севастополя). Щоправда, постало те місто трохи згодом -наприкінці Vст. до н. е.






Під час археологічних розкопок тут знайдено залишки будинків, склепів, веж, воріт давнього міста. Археологам поталанило знайти в Херсонесі й залишки театру. Це свідчить про те, що в колоніях Північного Причорномор’я відбувались театральні вистави.

На  берегах  Керченської  протоки,  яку  греки  називали Боспором Кімерійським, від VІІ ст. до н.е.  були  засновані  Пантикапей («Рибний шлях»)  (сучасна Керч), а також Феодосія, Німфей, Мірмекій, Тірітака, Фанагорія тощо. 
Близько 480 р.  до н.е. там  виникло Боспорське  царство, об’єднавши  понад 20 грецьких міст. 

Столицею держави був Пантикапей.

Прибувши здалеку,греки прагнули влаштуватися на нових місцях так,щоб їм ніщо не нагадувало про розлуку з рідною  Елладою.Отож кожна колонія була ніби копією, двійником грецького міста,з якого прибули колоністи.Не були винятком і грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я. У  них  майже цілком відтворено особливості державного, господарського та культурного життя Давньої Греції.  

Освоєння греками нових земель ,також Північного узбережжя Чорного моря, відбувалося мирно,адже колоністи селилися на незайманих землях - власне,на прибережній смузі вздовж моря та лиманів, що не перевищувала завширшки 10 км. Місцеві мешканці не зачіпали прибульців,поступово налагоджуючи  з  ними торговельні контакти.

Кожне грецьке місто на узбережжі Чорного моря забудовувалося  за планом і відповідало законам містобудування материкової Греції.  Усі великі  міста були оточені міцними оборонними мурами з вежами  та  мали укріплені гавані. Усередині вони поділялися на квартали. У центрі міста розташовувалася  головна площа - агора, поряд з  нею  -  священне місце з храмами,капищами,жертовниками. Навколо головної  площі споруджували важливі громадські будівлі.У деяких містах їх розташовували на укріпленому пагорбі -  акрополі.Будинки зводили з каменю,стіни тинькували,дах накривали черепицею.Місцевою особливістю північночорноморських  міст  були  підвальні  житлові приміщення. Вулиці закладали прямими. Вони перетиналися під прямим кутом або розходилися променями. Їх забруковували каменем або череп’ям. Уздовж вулиць прокладали каналізаційні труби.Були в грецьких містах і водогони.

З місцевим населенням колоністи прагнули встановити дружні стосунки та вигідно торгувати з ними, щедро ділилися здобутками своєї високої культури. Греки-переселенці залишили пам’ять про себе в географічних назвах. Так, назва міста Ялта походить від грецького «яліта», тобто «берегова,  прибережна». Феодосія в перекладі означає «Божі дари». Слово «Боспор» (так греки називали й неглибоку Керченську протоку між Чорним і Азовським морями) означає «коров’ячий брід».


 Далі матеріал записати в зошити з всесвітньої історї.

Колонії і метрополії, зазвичай, активно торгували між собою. Кожна колонія мала уряд, військо,карбувала власну монету, тобто була самостійною державою (полісом).

Велика колонізація, сприяючи розвитку ремесел, торгівлі та мореплавства, змінила грецький світ. І хоча стародавні греки розселилися на величезній території, вони вважали себе єдиним народом. Саме в цей період слово «елліни» стало загальною назвою для всіх греків. їх об’єднували спільні мова, релігія, звичаї, писемність.

Агора – головна площа міста, ринкова площа.

Акрополь–(верхнє місто)– підвищена та укріплена частина давньогрецького міста, яка слугувала фортецею та притулком для населення на час війни, тут знаходилися храми найвеличніших грецьких богів.

Поліс – місто-держава, з власними органами управління, законами, армією, судом.