Галицько-Волинська держава

Київ,  залишаючись  найбільшим  містом  руських  земель, наприкінці ХІІ ст. почав втрачати значення загальнодержавної столиці. Володарі окремих князівств прагнули, щоб їхні столиці не  поступалися  Києву.  

Ще до завоювання монголами Київська держава була поділена на окремі самостійні князівства-землі: Київську, Переяславську, Чернігово-Сіверську, Подільську, Волинську, Галицьку та інші.

Між князями постійно велася боротьба за Київ. Він переходив з одних рук до інших і діставався,як правило, найсильнішому князеві.

Найбільшу силу на той час мали князі галицьких і волинських земель. Саме Галицьке та Волинське князівства стали спадкоємницями Київської Русі. Вони зберегли культуру і традиції Київської Русі , не були так сильно розорені монголо-татарами, ,  знаходились  на перехресті торгівельних шляхів , що сприяло розвитку господарства.

Волинський  князь  Роман  Мстиславович 1199 р.  заволодів  Галичем й об’єднав волинську  землю  з  центром у Володимирі та галицьку землю з центром у м. Галичі в єдину Галицько­Волинську державу.

1199 р. – об’єднання Галицького та Волинського князівства в єдину державу.

У 1203 році князь Роман зайняв Київ» На цей час він володів майже всією територією України.

У межах Галицько-Волинського князівства опинилися землі від Карпат і Дунаю до Дніпра, від Прип’яті до Чорного моря. Роман, за словами сучасника, «за нетривалий час так змогутнів, що правив майже всіма землями й князями Русі». Ось чому кажуть, що колишню славу Київської Русі перебрало Галицько-Волинське князівство.

Роман Мстиславович (1199 –1205 рр. ) – Волинський князь, який у 1199 р. об’єднав Галицьке і Волинське князівства. У 1203р. він захопив Київ і прийняв титул великого князя. Утворена їм держава стала однією з найбільших у Європі. У 1202 і 1204 роках він здійснив успішні походи на половців, чим завоював популярність серед простого населення.

На початку ХІІ століття Роман Мстиславович перетворився на наймогутнішого правителя Східної Європи, якого літописці називали «великим князем», «самодержцем усієї Русі» та «царем в Руській землі». Загинув під час війни з Польщею у 1205 р..

Після  смерті  Романа  Мстиславовича  на  Галицько ­ Волинській землі настав тривалий період заколотів бояр, які хотіли захопити владу.

Бояри – знатні люди.

Колотнечу  бояр спромігся припинити син князя Романа — Данило. Саме за його князювання Галицько ­ Волинська держава досягнула найбільшого розквіту.

Данило  Романович (1238 – 1264 рр. ) Князь Галицько- Волинської держави у 1238—1264 рр., об’єднав Галичину й Волинь,  перший король Русі (1253). У 1223 брав участь битві на р. Калка проти монголо-татар, розгромив німецьких рицарів-хрестоносців біля Дорогочина , завдав поразки військам Угорщини й Польщі під Ярославом , формально визнав залежність від Золотої Орди, був коронований у Дорогочині  у 1253 р.  При ньому були побудовані Холм, Львів, Угровськ, Данилів, відновлений Дорогочин. Данило Галицький переніс столицю Галицько-Волинського князівства з Галича в Холм. Укріпив військо. Сприяв розвитку господарства та культури.

1253 р. – коронація Данила Галицького у Дорогочині.

1256 р. — перша письмова згадка про Львів

У 1253 р. Папа Римський Іннокентій ІV через свого посла передав Данилові корону. Український князь прийняв подарунок папи і вирішив коронуватися. Ця подія сталася у місті Дорогочині . Коронація Данила галицького засвідчила те, що Папа й правителі країн  Європи визнали Галицько ­ Волинське князівство як державу і надали її государеві символи влади — вінець і скіпетр. З того часу Данила Галицького почали величати українським королем.

У 1264 році після тяжкої хвороби Данило Галицький помер. 
У Галичині князем став Лев, син Данила Галицького.
За наступників  Данила  Галицького  держава  поступово втрачала свою велич.

Цікаво знати !
Після смерті Данила Галицького королем став його брат Василько (1264-1270). Потім корона перейшла до сина Данила - Лева (1270-1301),а пізніше до онука Юрія (1301-1308). Юрій, як і його дід, мав титул «король Русі». Він відродив колишню могутність держави, переніс столицю з Холма до Володимира. Після смерті Юрія влада перейшла до його синів Андрія та Лева II. Останні відмовилися від титулу короля і величали себе князями. 
Восени 1349 року польські війська здійснили напад на Галичину та Волинь. Відтоді припинило своє існування й королівство.


Завдання.
1. Хронологічна задача.
Скільки років було Данилові Романовичу під час битви на річці Калці,
якщо з літопису відомо, що, коли загинув його батько в 1205 р., князеві
було 4 роки? Полічіть, скільки років було князеві, коли він здійснив
подорож до Орди в 1245 р.

2.Виберіть речення, у яких ідеться про князя Данила Романовича: 
1. Коронувався як король Русі.
2. Хрестив Київську Русь.
3. Був ініціатором Любецького з'їзду князів.
4. Князь, з ім’ям якого пов'язують розквіт Галицько-Волинської держави 
    в ХІІІ ст.
5. Побудував Софійський собор на честь перемоги над печенігами.
6. Відвідав столицю Золотої Орди, де зустрівся з ханом Батиєм.
7. Написав «Повчання дітям».
8. Брав участь у битві на річці Калці.
9. Підкорив Києву території від Балтійського моря до Чорного.

3. Вставте пропущені слова  в тексті :
Року  ________  волинський князь  _____________________________
заволодів Галичем і об’єднав Волинське  та _______________________
князівства в одну державу. Проте після його смерті в державі настав
тривалий період заколотів бояр, які хотіли захопити владу. Це спромігся припинити князь ________________________ . Саме за його князювання Галицько-Волинська держава сягнула значного розквіту.