Київська Русь за часів Володимира Великого

3 кожним роком могутнішала Київська держава. Владі Києва корилися нові й нові землі. Неабиякого піднесення Київська Русь досягла за князів Володимира та його сина Ярослава. Недарма першого нащадки звуть Великим, а другого - Мудрим.

Посівши київськии престол, син Святослава Володимир здійснив кілька походів проти східнослов’янських племен, яки ще не були підкорені Києву. Князь позбавив влади племіних князів i замість них посадив у великих містах свoїx синів. За Володимира Русь стала найбільшою державою тогочасної  Європи.  

Володимир Великий ( 980 – 1015 рр. ) -- великий князь київський від 980 р..Син Святослава Ігоровича. У 969-97рр. князював у Новгороді.Завершив об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі, приєднав Закарпатську Русь і Тмутораканське князівство. За Володимира почали карбувати перші монети – златники і срібники. За князівський знак мав тризуб. Його зображали і на монетах. Чимало зусиль доклав князь для боротьби з кочовиками – печенігами. Володимир сам ходив у походи, зміцнював своє військо, будував міста-фортеці для захисту південних кордонів. У 988 році ввів християнство як загальнодержавну релігію, що прилучило Київську Русь до Європи і сприяло розвитку культури. За часів Володимира Великого Київська Русь досягла значної могутності. По смерті князя було канонізовано церквою.

Цікаві факти

Для захисту південних кордонів держави від нападів кочовиків при Володимирі будували так звані «Змієві вали» «Змієвими валами» називали оборонні лінії, які захищали Київ із півдня, сходу й заходу, протягаючись майже на тисячу кілометрів уздовж проток Дніпра. Назва походила від легенди про богатирів, які боролися з велетенським змієм, що нападав на слов’янські землі. Вони, начебто, запрягали змія в плуг й орали гігантські борозни, доки він не сконав.

Археологи, дослідивши залишки «Змієвих валів», установили, що переважну більшість із них збудовано за князювання Володимира. Висота валів досягала 10 м, їх доповнювали дерев’яні фортеці з баштами й стінами, але вони не збереглися. У фортецях постійно перебували загони дружинників. Роз’їзди дозорців або богатирів, як їх називали в билинах, несли в степу «заставу богатирську» й попереджали гарнізони фортець про появу ворога. Для того щоб дійти до Києва, печенігам необхідно було здолати чотири бар’єри, розташовані на річках Сула, Трубіж, Остер й Десна та Стугна. Між Києвом та останньою оборонною лінією на Стугні було збудовано місто-табір Білгород, де зосереджувалися резервні сили. Фортеці на оборонних лініях стояли на відстані 15—20 км одна від одної. Про наближення ворога сусідів повідомляли за допомогою диму або вогню із сигнальних веж.

На початку свого правління Володимир здійснив  релігійну реформу. Він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни. Проте стара віра не відповідала новим відносинам у суспільстві. До того ж, у тогочасному християнському світі східних слов’ян часто називали принизливим прізвиськом «варвари». Імовірно, усе це спонукало князя Володимира охрестити Київську Русь.

У 988 р. Володимир хрестився у Херсонесі.










Після охрещення Володимира візантійськими священиками в Херсонесі він узяв шлюб з Анною, донькою візантійського імператора Василія ІІ.

Ця подія започаткувала процес хрещення Київської Русі–988р. Повернувшись до Києва, Володимир організував хрещення населення своєї столиці.

Однак русичі неохоче відмовлялися від віри батьків і дідів, тому християнізація Київської Русі розтяглася на кілька століть. Прийняття християнства мало важливе історичне значення для подальшого розвитку Київської Русі.

Цікаві факти !

За наказом князя Володимира, у Києві протягом 989—996 рр. було збудовано церкву Богородиці.Це був перший на Русі кам’яний храм, збудований руськими та візантійськими майстрами. На утримання церкви князь віддавав десяту частину своїх власних прибутків, тому її називали Десятинною. Ікони, хрести і церковний посуд для храму Володимир привіз із Херсонеса. У Десятинній церкві, за рішенням князя Володимира, у кам’яному шиферному саркофазі було перепоховано останки княгині Ольги. Тут також було поховано самого Володимира і його дружину — візантійську принцесу Анну. Десятинну церкву було зруйновано під час монголо-татарської навали.

В історію Київської Русі князь Володимир увійшов як енергійний реформатор, діяльність якого сприяла зміцненню країни. Свідченням визнання його заслуг на Русі стало звеличення князя народом у билинах як «Володимира Красне Сонечко» й прилучення православною церквою до лику святих. На Заході Володимира з повагою називали «повелителем русів, могутнім завдяки своєму королівству й багатству».


Наприкінці X — на початку XI ст. Київська Русь досягла небаченої могутності, зміцнилося її внутрішнє становище та зріс міжнародний авторитет.

Завдання :
1. Виберіть речення, у яких ідеться про Володимира Великого  
    А    був першим представником князівської династії Рюриковичів 
    Б    уклав першу угоду з Візантією 
    В    карбував перші монети Русі - златники та срібляники 
    Г    за князівський знак мав тризуб 
    Д    запровадив християнство як державну релігію 
    Е    їздив до столиці Візантії, де зустрівся з імператором 
    Є    Великий князь київський, який правив наприкінці Х – на почат. ХІ ст..

2. У ланцюжку знайдіть зайве слово і поясніть, чому воно зайве :
1 – Десятинна церква, перша кам’яна споруда, Святослав,  християнство
2 – 988р., кочовики, Володимир Великий, християнство 

3. Розташуйте імена князів в хронологічній послідовності :                                                        
    А    Святослав                                      1 - ?
    Б    Володимир Великий                       2 - ?    
    В    Аскольд                                         3 - ?
    Г    Ольга                                             4 - ?