Походження назви «Русь». Перші київські князі. Тема перша.

Завдання:

опрацювати § 3 і матеріал блога, виписати і вивчити :

-- поняття -- «Повість минулих літ», племенний  союз, князь, Київська Русь

-- теорії утворення держави Київська Русь ( назва, зміст )

-- теорії походження назви «Русь»

-- центри східнослов’янських союзів племен (назва, головне місто )

-- імена – Рюрік, Аскольд ( хто, коли, чим прославились )

-- 860 р.

-- князь Олег, напрями його внутрішньої та зовнішньої політики

-- дати – 882 р., 907 р., 911 р. 

-- договори з Візантією ( коли, зміст, в наслідок чого, значення )

Назви східнослов’янських племінних союзів зберіг літопис «Повість минулих літ». Так, на території сучасної України, за літописом, мешкало сім племінних об’єднань:поляни,деревляни,волиняни, хорвати, уличі,тиверці та сіверяни. Звертаємо вашу увагу, що поряд з назвою волиняни літописець уживає ще дві – дуліби та бужани.

«Повість минулих літ» - давньоруський літопис, який описує події з історії руської держави (Київської Русі). «Повість минулих літ» вважається основним джерелом вивчення історії київської Русі. Літопис був складений у 1113 р. ченцем Нестором літописцем.

Племенний  союз – об'єднання декількох племен, які мали спільну теріторію, мову, звичаї, управління . 
Князь – глава держави-князівства або окремого  політичного об*єднання у багатьох слав'янських народів .

Політичний розвиток Полянського княжіння зумовив виникнення на рубежі VIII-ІX ст. державного утворення, за яким пізніше закріплюється найменування Русь. Оскільки столицею нової держави виступав Київ, то історики ХІХ-ХХ ст. почали називати її Київською Руссю. Територіальним ядром держави стали землі Середнього Подніпров’я, де проживали поляни, деревляни та сіверяни.

Київська Русь – держава східних слов’ян з ІХ по ХІІ ст. з центром у 
м. Київ.

Теорії походження назви «Русь»
1. Норманська (варязька) теорія. Назва «Русь» була занесена на слов’янські землі варягами. Нестор літописець описав цю теорію в «Повісті минулих літ».
2. Автохтонна (місцева) теорія. Назва «Русь» походить від географічних назв середнього Подніпров’я (Рось, Росава, Роставиця.). Ця теорія найпоширеніша серед сучасних дослідників.
3. Кельтська теорія – «русь» в перекладі з кельтської мови означає вода, ріка. А територію давньоруської держави називали країною річок, тобто Русь.
4. Іранська теорія – у перекладе з іранської мови «рос» означає «світлий», а русичі мали світле, русяве волосся.
5. Сарматська теорія. У Північному Причорномор’ї мешкали сарматські племена роксоланів, від яких, можливо, також походить назва «русь».

839 р. – перша згадка про русичів у франкській хроніці «Бертинські анали».
852 р. – Перша згадка про Руську землю в «Повісті минулих літ».

Формування давньоруської держави.
У ІХ ст. виділяються центри східнослов’янських союзів племен.

1.Північний центр. Державний осередок ільменських словен із центром у м.Новгород. Арабські автори називали північний центр Славією.

2.Південний центр. Руська земля або Руське князівство із центром у м. Київ. Київ був заснований у V ст. За легендою, засновниками Києва були брати Кий, Щек і Хорив та сестра їхня Либідь.



Арабські мандрівники називали південний центр Куявією. Осередок проживання полян.

3. Арабські автори вказують на існування третього державного осередку слов’ян – Артанію, але місце знаходження його невідоме.

Північний центр ( Славія )

           У 862 р. у Новгороді починають правити варяги на чолі з Рюриком.

У 879 р. Рюрик помирає, його син Ігор був малолітнім, тому правити починає воєвода Олег.

Південний центр ( Руська земля, Руське князівство. Куявія )

У середині ІХ ст. (860 – 882 рр.) у Києві править князь Аскольд (можливо разом із Діром). Літопис «Повість минулих літ» повідомляє, що Аскольд і Дір були варягами, воєводами Рюрика. Але сучасні вчені, спираючись на візантійські джерела, схильні вважати Аскольда нащадком місцевих київських князів.
У 860 р., 863 р., та 874 р. князь Аскольд здійснив військові походи на Візантію.  У 860 р. Аскольд на чолі 6-8 тис. воїнів здійснив морський похід на Константинополь. Було укладено угоду з імператором, яка, вочевидь, передбачала виплату певної суми грошей Русі, привілеї руським купцям на торгах Візантії, а візантійським - у Русі та згоду останньої надавати імператору воєнну допомогу. 

Так уперше Русь сповістила про свій вихід на міжнародну арену.
Перебуваючи у Візантії, Аскольд ближче ознайомився з віровченням, яке в середні віки стало провідною релігією в Європі, - християнством. У 860 р. Аскольд першим з Руських князів особисто прийняв християнство. Він не тільки сам прийняв хрещення, а й спробував запровадити його в Русі. Сюди з Візантії запрошувалися християнські священнослужителі, будувалися храми. Однак ці заходи князя викликали невдоволення серед знаті, яка, як і більшість простолюду, ще дотримувалася язичницьких традицій, а водночас не бажала зміцнення князівської влади.

Візантія (Візантійська імперія) – середньовічна держава з IV по XV ст., східна частина колишньої Римської імперії. Візантія була розташована на території сучасної Туреччини, на південному узбережжі Чорного моря. Візантійців також називали греками. Столицею Візантії було м. Константинополь. Русичі називали Константинополь Царгородом.

Християнство – світова релігія, яка основується на вірі в єдиного Бога, який втілюється в образі Ісуса Христа заради спасіння людства.

У 882 р. був вбитий князем Олегом.
У 882 р. внаслідок перевороту до влади приходить варязька династія Рюриковичів.

У 882     

 Утворення Київської Русі. (об’єднання Славії та Куявії)

У 882 р. новгородський князь Олег вбиває Аскольда і об’єднує Славію та Куявію (Північний і Південний центри). 882 р. вважають роком утворення Київської Русі.

Правління князя Олега ( 882 -- 912 )

З 879 р. княжив у Новгороді , де , за літописними даними , був вихователем і правителем-регентом при малолітньому сині Рюрика – Ігорі. У 882 р. Олег разом з великою дружиною підкорив Смоленськ , Любеч , а потім убивши київських князів Аскольда й Діра , захопив і Київ. Олег у 883 р. приєднав деревлян, 884 р. – сіверян, 885 р. – радимичів.

У 907 р. та 911 р. Олег здійснив вдалі походи на Візантію. Під час першого він на честь своєї перемоги прибив власний щит на ворота столиці Візантії м. Константинополь (Царград). У результаті походу 907р. був підписаний вдалий для русичів дипломатичний договір. 

За умовами якого Візантія зобов’язувалася дати відкуп воякам і щорічно сплачувати данину київському й іншим князям. Руські купці отримали право приїжджати до візантійської столиці й торгувати, не сплачуючи митах. Упродовж 6 місяців вони (як, до речі, й посли) могли безкоштовно отримувати продовольство й забезпечуватися необхідним спорядженням для повернення на батьківщину. Зі свого боку Русь зобов’язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками. Це перший договір Русі, текст якого зберігся. Оскільки візантійці (тогочасні джерела називали їх також греками) порушили договір, у 911 р. великий князь знову вирушив до їхньої столиці. Імператор змушений був погодитися на новий договір, який чіткіше окреслював відносини між державами. Він передбачав  розв’язання конфліктів, породжених бійками, крадіжками, вбивствами, вчиненими жителями обох країн; надання взаємної допомоги торговельним кораблям, що зазнавали аварій; повернення полонених тощо.

У 912 р. Олег помирає. За життя Олега називали Олег Віщий, тобто той, хто знає свою долю. Таке прізвисько Олег отримав після того, як віщун пророкував йому смерть від власного коня.

Правляння князя Ігоря ( 912 -- 945 )

Ігор – син Рюрика. Продовжував політику свого попередника князя Олега , спрямовану на зміцнення Київської держави.  У 912 р. Ігор придушує повстання деревлян, приєднує племена уличів та тиверців. У 912-913 рр. вдало воював на Закавказзі. Протягом 915-920 рр. воював із печенігами.
Візантійський уряд наприкінці 30-х років X ст. скасував право безмитної
торгівлі для руських купців і почав використовувати печенігіві задля створення загрози південним окраїнам Русі. Тому в 941 р. Ігор учинив морську виправу на Константинополь. Однак візантійці зустріли його флот «грецьким вогнем» (вибухова суміш, котра горіла й на воді), який завдав великої шкоди кораблям.


Зазнавши поразки, Ігор відступив. Новий похід, який стався 944 р., завершився підписанням на Дунаї договору, що передбачав сплату руськими купцями мита й надання руськими князями воєнної допомоги Візантії в захисті її володінь у Криму від нападів печенігів і хозарів.
У 945 р. під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили Ігоря.
Полюддя – це збір данини, під час якого князь об’їжджає свої володіння.

Утворення в VIII—IX ст. Руської держави започаткувало нову епоху в історії східних слов’ян — епоху повноцінного державно-політичного життя. Її суспільно-політичний та економічний розвиток був подібним до розвитку решти середньовічних європейських держав.