Хрещення Русі. Значення діяльності Володимира Великого. Тема друга.

У 988 р. Володимир Великий провів релігійну реформу -- прийняв християнство і хрестив Русь.

Близько 980р. спробував реформувати язичництво з метою об'єднання племен навколо Києва Створив Пантеон, призначивши головним богом Перуна, але ця спроба була невдалою; тоді у 988 р. прийняв хрещення за православним обрядом і запровадив на Русі християнство.

Передумови :

-- знайомство русичів із християнством у V-VIII ст., прийняття  християнства            деякими    київськими князями ;

-- прийняття християнства іншими слов’янськими державами ;

-- установлення зв’язків Київської Русі з християнськими державами

Причини :

-- необхідність зміцнити владу київського князя та обгрунтувати його одноосібну верховну владу ;

-- необхідність зміцнити державу за допомогою єдиного культу, єдиної   віри  та культури ;

-- необхідність підняти авторитет Київської Русі на міжнародній арені 

Це цікаво !

У 988 р. Володимир захопив Корсунь (Херсонес) у Візантії і поставив вимогу віддати за себе сестру візантійських імператорів Анну, погрожуючи взяти Царград. Василь і Костянтин погодилися за умови хрещення Володимира.

Князь хрестився у церкві Святого Василя в Херсонесі. Херсонес було повернуто Візантії як вено (весільний дарунок) за  наречену.

Значення прийняття християнства:

— зміцнилося міжнародне становище Київської Русі і прилучило її до європейської  цивілізації -- «...з того часу великий князь став повноцінним суб’єктом міжнародного права, а Давньоруській державі відкрито шлях до налагодження й розширення плідних зв’язків, заснованих на принципі рівноправності, з багатьма європейськими країнами» 

--християнська релігія посилювала авторитет і владу київського князя,    сприяла   формуванню єдиної  міцної держави  

-- християнство слугувало ідеологічному зміцненню центральної влади 

-- християнство сприяло формування єдиної нації, єдиної культури 

-- християнство сприяло розвитку свідомості людей, їх духовно зростанню,
   втіленню в життя високих  моральних цінностей  (віра,  надія, любов до
   ближнього, мудрість, справедливість)  

-- християнство сприяло бурхливому розвитку писемності та   культури :

      дало поштовх розвиткові ремесел, особливо в архітектурі; 

      сприяло розвиткові кам'яного зодчества, іконопису, мозаїки, фрески;

      Русь ознайомилася з античними традиціями;   

      запроваджено слов'янську писемність (кирилицю); 

      почалося літописання, поширилися книги; 

Розбудовував Київ як столицю держави: 

побудував укріплену фортеця — «місто Володимира», церкву Пресвятої Богородиці (Десятинна), князівські палаци.

За часів Володимира київський дитинець (центральна укріплена частина міста) зріс у кілька разів.Його захищали потужні стіни, вал і рів. До «міста Володимира» – так називають дитинець, розбудований Володимиром, можна було по трапити крізь в’їзні ворота.

Окрасою «міста Володимира» була мурована церква Богородиці (Десятинна),  будівництво якої тривало від  989   впродовж семи  років. Поряд з церквою Богородиці 

розташовувалися князівські палаци . На дитинці мешкали й найзаможніші київські можновладці. Вирувало життя на київському Подолі. З-поміж його мешканців були купці та майстровий люд – гончарі, кожум’яки, ювеліри тощо. На Подолі швартувалися кораблі купців-гостей з різних куточків світу, тут розташовувалася київська гавань. 

Десятинна церква (церква Богородиці)

• перша кам’яна церква Київської Русі;

• споруджена 986-996 в Києві на честь пресвятої Богородиці за часів князювання Володимира Святославича, який на збудування й утримання її виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки походить і назва. 

• в джерелах Десятинну називають церквою Богородиці. Вона являла собою хрестовокупольний шестистовпний кам’яний храм. 

• десятинна церква була оздоблена мозаїкою, фресками, різьбленими мармуровими та шиферними плитами. Ікони, хрести й посуд були привезені з Корсуня (Херсонеса Таврійського) 1007 року. 

• окрім головного престолу, церква мала ще два предільних: св. Володимира та св. Миколая. 

•у Десятинній церкві містилась княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну, сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.

• 1169 Десятинну церкву пограбували війська Андрія Боголюбського, у 1203 — війська Рюрика Ростиславича. 

• в кінці 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву — останній оплот киян.

Десятинна церква. Реконструкція. Храм був зруйнований під час монгольського нашестя (1240 р.)

        Значення діяльності князя Володимира Великого :

—  в основному завершив формування єдиної держави: територія 

     Київської Русі простягалася від Чудського, Ладозького, Онезького  

     озер на півночі до Південного Бугу на півдні, від Карпат на заході 

     до межиріччя Оки і Волги на сході 

—  укріпив князівську владу, створив сильну централізовану державу 

     завдяки  реформам :

        -- адмінистративній  

        -- судовій  

        -- військовій  

        -- грошовій  

        -- релігійній  

—  охрестивши Русь, зрівняв її з провідними європейськими 

     державами. 

-- сприяв успішному розвитку господарства, зростанню міст, особливо 

   розбудові Києва.

-- вів успішну боротьбу з кочовиками,

-- створював систему захисту прикордонних районів :

-- будував міста-фортеці, захисні вали, Змієві вали.

-- зміцнив міжнародне становище держави :

   встановлював дипломатичні стосунки з європейськими  державами,

   одружував дітей з європейськими володарями.

Після смерті Володимира у 1015 р. престол у Києві захопив Святополк, який убив своїх зведених братів Бориса, Гліба та Святослава.  Святополк отримав прізвисько «Окаяний». Ярослав двічі воював зі Святополком і в 1019 р. сів князювати в Києві.