Шановні учні, з цього року ви починаєте вивчати новий предмет – історію , а саме -- історію України. Цей предмет познайомить вас з минулим нашої Батьківщини, з історичними постатями, розкриє цілий світ цікавих та визначних подій.
У 5 класі ви дізнаєтесь лише про окремі, найголовніші події з історії України, але в наступних класах будете вивчати систематичний курс з історії нашої Батьківщини від давніх часів до сьогодення.
Для того, щоб краще готуватися до уроків, ознайомтесь
як це робити у статті "Как готовиться к уроку истории."
А зараз до вашої уваги відео з основними поняттями до першого уроку теми «Знайомство з icтopiєю».
Люди здавна цікавляться минулим. Адже у світі постійно щось змінюється, з’являється нове, а те, що минає, стає історією.
Людство не може жити без пам’яті про минуле. Будь-яка людина повинна знати свою історію та історію людства, бо саме знання та розуміння історії дають змогу краще зрозуміти сучасність.
Саме слово «історія» має багато значень, але ми будемо знайомитись з історією як наукою.
Історія — самостійна наука. Наука про минуле людства. Слово «історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події». Історію називають вчителькою життя.
Отже,
історія – це наука, яка вивчає як жили люди, які події відбувалися в їх житті, як і чому змінилося їх життя і стало таким як зараз .
Історія як наука завжди пов’язана з людьми, вивчає їх діяльність , події минулого.
Підручники, енциклопедії, історичні довідники – це те, що допомагає нам пізнати історію. Але,звідки історики отримують інформацію про події, які відбувались сотні, тисячі років тому? Хто приносить їм звістку з давнини ?
Ці звістки з давнини – різноманітні матеріали, які стали свідками минулого. Це залишки стародавніх речей, уривки з давніх книжок та документів, спогади, перекази, малюнки, фотографії та багато іншого. Саме ці звістки з давнини і вивчають історики, щоб уявити картину минулого, дізнатися що саме , як і чому відбувалося в далекі часи. І називаються ці звістки з давнини – історичні джерела.
Історичні джерела – це все, що дійшло до нас і допомагає дізнатися про минуле.
Історики виділяють наступні види історичних джерел :
-- речові
-- усні
-- писемні
До речових джерел належать давні монети, господарське знаряддя, зброя, посуд, одяг, прикраси, залишки будинків тощо.
Речові джерела вивчає допоміжна історична наука – археологія.
Речові джерела – це речі, зброя, знаряддя праці, прикраси, залишки житла і будь-які матеріали, які розповідають про життя людей у
минулому.
Археологія – це наука, яка вивчає як жили люди у минулому за допомогою речових джерел.
Хоч якими цінними речові джерела є для історії, проте відтворення минулого тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам’яток нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесними джерелами - писемними та усними. Завдяки вченим починають «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стають зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись на писемні джерела історії.
Писемні джерела – це будь-які записи, документи, які розповідають про життя людей у минулому.
Усні джерела – це будь-які відомості про життя людей у минулому, які передаються від покоління до покоління через казки, легенди, міфи, байки та інше.
Пам’ятки минулого зберігаються у музеях.
Музей - це установа, де зберігаються пам'ятки минулих часів з різних галузей культури, мистецтва, науки, техніки
Музей — установа, у якій зберігають важливі пам’ятки минулого.
Як зберегти в пам’яті те, що кожен набуває протягом життя, те, що варто передати наступним поколінням? Найбільш цікаві речі, пов’язані з визначними подіями і людьми, зберігають у музеї. Термін «музей» походить від грецького «мозейон», «мусейон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей з палаців міст Ассирії, Вавилону та Єгипту датують ІІІ тисячоліттям до нашої ери.
За своїм призначенням музеї поділяються на історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо.
Як приклад можна згадати Національний музей історії України та Дніпропетровський історичний музей їм. Д. Яворницького, Музей археології Середнього Подніпров’я, Музей археології та печерних міст, Музей трипільської культури, Національний музей Тараса Шевченка, Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Ялтинський історико-літературний музей та багато інших.
Завдання !
Використовуючи малюнок, підручник доповнити схему
і до кожного виду джерел навести конкретні приклади.
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.